Галицько-Волинський князь, засновник князівства, державний і військовий діяч.
У 1199 р. об’єднав галицьку і волинську землі в єдину державу. Мудрий політик і хоробрий воїн. Сприяв будівництву міст, розвитку міжнародної торгівлі та ремесел. У 1200 р. поширив свій вплив на Київ. Вів успішну боротьбу проти нападів половців, ятвягів, зміцнив західні кордони князівства. Загинув під час походу на Польщу.
Видатні постаті в історії Волині
1205-1264
Князь Волинсько-Галицької землі, дипломат, полководець, з 1253 – король Русі.
Об’єднав західні території Київської Русі в міцну державу. Успішно боровся проти угорських і польських загарбників. У 1229 р. оволодів Волинню, у 1238 – Галичем, у 1239 р. – Києвом. У 1238 р. відбив наступ німецьких лицарів. Вів боротьбу із монголо-татарами. Сприяв економічному і культурному піднесенню князівства, розвитку ремесла і торгівлі, заклав близько 70 міст, зокрема, Львів, Холм, Дорогичин та ін. Помер і похований у Холмі (нині республіка Польща).
1335 Бл.– друга половина XIV ст.
Український князь, герой Куликовської битви.
Походив з Волині. Син литовського князя Коріата (Михайла) Гедеміновича. З кінця 70-рр. XIV ст. Перейшов на службу до московського князя Дмитрія Донського та одружився з його сестрою Анною. Учасник походів московського війська проти волзьких булгар 1376 р. і татар у 1378 р. Особливо відзначився під час Куликовської битви 1380 р., де командував запасним полком, який завдав раптового удару, що спричинив розгром татарських військ хана Мамая.
1385 (Приблизна дата смерті)
Литовсько-руський князь.
Після смерті Юрія II Болеслава був закликаний боярами на Галицько-Волинський престол. Утримався лише на Волині. У Луцьку збудував замок.
1528-1583
Політичний діяч, письменник і перекладач, організатор першої російської діаспорної общини на Волині.
Відомий державний і політичний діяч Московської держави, який емігрував до Польщі від переслідувань Івана Грозного й отримав від короля Сигізмунда III у власність місто Ковель, містечка Вижву і Миляновичі та 28 сіл, де створив першу російську діаспору на Волині. У Ковелі займався перекладами Іоана Златоуста, Діонісія Ареопага, Іоана Дамаскіна. Ці праці мають велике історичне значення. Заснував у Миляновичах культурно-освітній осередок. Мав значний вплив на перебіг подій у західноукраїнських землях та їх культурно-освітній розвиток.
1575-1642
Громадська діячка, одна із засновниць Київського братства.
Народилася ймовірно в с. Затурці на Волині. У 1615 р. склала фундушевий запис, за яким відписала свою садибу із землями у Києві для заснування нового монастиря, шпиталю і школи для дітей шляхти і міщан. Цим було покладено початок Київській братській школі. Останні роки її життя пройшли в Луцьку, де вона брала активну участь у діяльності місцевого братства, у церкві якого похована, про що свідчить пам’ятна дошка.
16** - Помер бл. 1690 р.
Церковний і політичний діяч.
Православний митрополит з роду Рюриковичів. У 1659 р. – єпископ Луцький та Острозький. У 1685 р. – митрополит Київський.
1600-1653
Політичний і державний діяч, дипломат.
Походив із старовинного волинського шляхетського роду. Здобув освіту в Замостівській академії. Брав активну участь у суспільно-політичному житті України першої половини XVII ст. Відомий як захисник православної церкви. Постійний представник польського уряду на переговорах з козаками. Лідер лояльної до Речі Посполитої православної шляхти, прихильник унії з Римом. Фундатор Низкиницького монастиря. Обіймав посади воєводи брацлавського у 1647 р. та київського у 1649 р. Похований у с. Низкиничі на Волині.
1608-1678
Український релігійний діяч, представник соцініанства (аріанства) в Україні та на Волині.
Освіту отримав у Рухівській академії, пізніше навчався у Лейпцизькому університеті в Німеччині, подорожував по Англії та Франції. У 1649 р. став провідником соцініан в Іваничах та Головах на Волині. У 1660 р. змушений переїхати в Амстердам, де видавав “Бібліотеку польських братів”. Активний діяч радикально-реформаційного руху на Волині XVI – першої половини XVII ст.
1630-40-і р.р. – 1702 р.
Український поет і громадський діяч.
Народився поблизу м. Луцька на Волині. Здобув освіту в Італії. Діяч Луцького православного братства. Писав польською мовою з українізмами. У книзі віршів “Світ, розглянутий по частинах” (Краків 1697 р.) видатній пам’ятці епіграматичної поезії – критикував суспільний лад Речі Посполитої, проголосив свою прихильність до бідних і скривджених. Мав контакти із Семеном Палієм – ватажком селянсько-козацького повстання 1702-1704 рр. Під час повернення з наради із Фастова до Луцька Д.Братковського схоплено і привселюдно страчено на ринку в Луцьку.
