Волинські аграрії та народні депутати України проти продажу землі іноземцям, - цитатник "круглого столу"
Сьогодні на майданчику обласної ради відбулося жваве засідання круглого столу", де аграрії, депутати різних рівнів та посадовці обговорили питання про запровадження ринку землі в Україні. Модератор заходу - голова обласної ради Ірина Вахович.
Років через 10, можна давати "вільну"
Валерій Діброва - депутат обласної ради, керівник сільськогосподарського підприємства
"Законопроєкт щодо ринку землі - недолугий. Це - на закон, а обман суспільства. Не може такий архіважливий для держави закон бути виписаним на двох-трьох аркушах".
"Ми проти того, щоб запускати іноземців на ринок землі в Україні".
"Питання стоїть, щоб ми не зруйнували існуючу модель сільського господарства".
"Якщо 90% громадян не можуть бути учасниками ринку, значить ми повинні дати їм можливості. Сьогодні в кожного з присутніх в цьому залі "вимилися" обігові засоби. Адже в минулому році кукурудзу продавали по 5,5 тис. грн, а сьогодні - по 3,2 тис. грн. Пшеницю - по 6,5 тис. грн в минулому році, а зараз - по 4 тис. грн. наша продукція експортноорієнтована. Низький курс долара не сприяє тому, щоб накопичувати обігові кошти. Ми (підприємство) будемо мати мінус по грошових надходженнях в 250 мільйонів. Мене, як потенційного учасника ринку, просто викинули. Я даю гарантію, що в кожного аграрія так є, в тому числі і у фермерів (свої гроші кожен може порахувати)".
"Моя формула дуже проста: 5 років і відкриваємо ринок. Лише для громадян України. І все. Тим, хто не має подвійного громадянства. З обмеженням в одні руки - не більше 500 га. На 100 га можна тільки заробити мозолів та набити гуль. 500 га дасть можливості вести відновлювальне виробництво. Протягом цих 5 років потрібно зробити інвентаризацію земель. За ці 5 років земля набере ціни. В наступні 5 років пускаємо юридичних осіб з обмеженням кількості площі. Я далекий від того, що це має бути 200 тис. га. Питання про 200 тисяч лобіюють холдинги. Акції цих юридичних осіб, які допущені до ринку, не мають продаватися на міжнародних фінансових майданчиках. Бо через реакціонування іноземний капітал може зайти і скупити землю. І на третьому етапі, років через 10, можна давати "вільну", як поступали інші постсоціалістичні країни.
"Землею треба не торгувати, на землі треба працювати. Якщо буде ринок, то він повинен бути дуже зарегульований державою".
Ми надаємо допомогу в усіх селах і робимо це без камер, а іноземці цього робити не будуть
Анатолій Никонюк - керівник сільськогосподарського підприємства
"В нас багато проблем з паями. Є паї на річці, на дорозі, на господарських дворах. Різні накладки... Всі пам'ятають, як робили це розпаювання. Інвентаризації не зроблено. Толку нема. В Луцький район зайшло підприємство з іноземним капіталом... Хто його сюди пустив? Школі допомогти нема кому, дороги поремонтувати - нема кому, небіжчика завезти на кладовище - нема кому. Ми надаємо допомогу в усіх селах і робимо це без камер. Іноземці цього робити не будуть. Не спішіть!"
Якщо Україна збереже землю, то це буде одна з найбагатших країн в світі
Петро Камельчук - керівник сільськогосподарського підприємства
"Якщо сьогодні прийняти закон про ринок землі, то це на 90% означає загибель вітчизняного виробника. Ми втратимо робочі місця на селі."
"Чи можуть сьогодні наші фермери конкурувати з тими іноземцями, хто має потужне фінансування? Не зможуть. До мене приїздили люди і закликати купувати землю і обіцяли за це гроші. В мене є товариші, які працюють на заробітках в Росії. Там кажуть: "Хлопці, ото зараз працюєте, а потім поїдете купувати для мене землю". Яким чином можна захиститися від іноземців?"
"Яке право має Верховна Рада приймати закон про продаж землі, якщо більшість українців - проти? Мораторій на продаж землі треба накласти на три роки. Ми не можемо йти на поступки Світовому банку."
"Українська земля повинна належати українському селянину. Чому важливе питання землі? Населення планети збільшується. Людей треба чимось кормити. Якщо Україна збереже землю, то це буде одна з найбагатших країн в світі."
Продавати землю іноземцям не можна, бо зайдуть легкі гроші, які вони самі друкують
Ігор Палиця - народний депутат України
"Я категорично проти ринку землі. Ми це доводимо у Верховній Раді. Бідна країна, коли бідний народ, бідний бюджет, не може продавати ані землі, ані державних підприємств".
"Президент сьогодні потрапив у ситуацію, коли весь Уряд не той, який би міг працювати на Україну. Весь Уряд - вихідці з Фонду Сороса. Всі - грантоїди. Вся їхня ціль: стерти межу між хлопчиком і дівчинкою; стерти межу між тим, як вірити в Бога; стерти межу між "Це - моє українське" і "все це буде наше"; стерти межі між кордонами, між поняттями, між усім. Зробити так, щоб українці не були індивідуальністю. В нас цікава країна і в цю країну хочуть всі. Продавати землю іноземцям не можна, бо зайдуть легкі гроші, які вони самі друкують. США - найбільший боржник у світі, а вони друкують ці гроші. Європа - також. Всі ці гроші сюди зайдуть. Друкує гроші і наш Мінфін та випускає облігації. За останній рік Мінфін продав облігації внутрішньої держпозики на 300 млрд грн. У гривнях. Не у валюті під 5-6% річних, щоб не навантажувати зобов'язання, а під 16-17% річних у гривні. Тому впав курс долара. В лютому терміни повернення внутрішньої позики завершаться. Долар буде не 25 як сьогодні, а 40. Через те виникло питання з землею. МВФ тисне і тисне: то підніміть тарифи, то - пенсійний вік. Ще й продайте землю, і ліс-кругляк... Зараз Уряд хоче виставляти на продаж 123 підприємства Укроборонпрому. Це, коли триває війна... Почувши сьогодні вас, ми прийдемо у Верховну Раду і скажемо: "Так не буде". А якщо нас не зрозуміють, то разом з вами стоятимемо на вулиці".
"Ви нас відправили у Парламент, щоб чогось добиватись, або зупиняти небажані чи поспішні процеси. Серед нас немає аграріїв, тому ми хочемо почути ваші пропозиції та зауваження до цього законопроекту. Я можу лише порадити вам долучати до цього процесу колег із сусідніх областей, аби вони теж долучали своїх народних обранців, особливо від правлячої партії, адже працювати слід на попередження".
Якщо буде допущений до ринку землі іноземець, то дрібних фермерів не буде
Василь Хоровець - фермер, голова ГО "Асоціація фермерів і приватних землевласників" Ківерцівського району
"Дрібні фермерські господарства теоретично не є противниками ринку землі, бо кожен фермер хоче купити не менше 100 га землі. Але ми не спроможні купити жодного гектара. Цього року ми не зможемо нічого купити".
"Якщо буде допущений до ринку землі іноземець, а тим більше юридична особа, то дрібних фермерів не буде. У Польщі та Німеччині дрібний фермер - це основа".
Ринок землі може дати поштовх великому росту, а може - й навпаки
Валентин Чернецький - депутат обласної ради, керівник сільськогосподарського підприємства
"Сьогодні навіть маленький український фермер знаходиться в глобальному ринку. Сьогодні доходить до того, що на цьому глобальному ринку ми стаємо не конкурентні. Є багато факторів, що цьому сприяють: внутрішні процеси, ПДВ, соєві та ріпакові правила. Тенденція може бути гірша".
"Ми визначилися з вектором розвитку: Європейський Союз та його цінності. Є моделі успіху європейських країн, і ринок землі в тому числі є складником цієї моделі".
"Сьогодні влада декларує наміри зробити земельну реформу, щоб вивести ринок землі з тіні. Але створюючи такі умови, ми можемо загнати в тінь підприємства, де засновниками є іноземні інвестори. Як на мене, було би правильно дати можливість іноземному інвестору мати право закріпити за собою той банк землі, на якому він сьогодні працює. Але, сьогодні ми чуємо про те, що в нас буде дешевий фінансовий ресурс. Ніхто не розуміє звідки. Ми сьогодні чуємо, що має бути право "першої руки" і ніхто не бачить цього права в законодавстві. Є низка проблем, на які нема відповідей. Тому саме така реакція суспільства".
"Ринок землі може дати поштовх великому росту, а може - й навпаки. Поки нема законодавчих запобіжників, які повинні пакетом прийматися разом з цим законом, ми не хочемо бачити цього ринку ніхто. І іноземці також. Не кожен, ризикуючи, буде вдруге вкладати великі інвестиції в Україну, бо надто ризикове поле діяльності і жодних гарантій".
"Коли економіка в агросекторі росте, то ми розуміємо, що інвестиція рентабельна, а коли вона падає, то - це нецікаво. Ми знаходимося в тонкій ситуації. Влада каже, що приймемо закон, а потім будуть запобіжники, а ми не маємо гарантій".
Будемо відстоювати права українців, для яких земля є і багатством, і основою життя, і стратегічним ресурсом безпекового характеру
Ірина Констанкевич - народний депутат України
"Ми вивчили досвід інших країн. В США, де є 40% державної землі, ніхто не може купити жодного сантиметра квадратного державної землі сільськогосподарського призначення. А з 60% приватної землі сільськогосподарського призначення , тільки 8% - інвестиційна земля. Решта - для сільського господарства та місцевого виробника. У Польщі 12 років був мораторій на продаж землі іноземцям. Ніхто не сантиметра не продав, бо для поляків це був стратегічний ресурс. Ми аналізували, що відбувається в Німеччині зі структурою, банком землі. Там землею може розпоряджатися, той хто там живе і хто наповнює бюджети держави і федеральної землі. В усіх країнах світу земля захищена державою. У нас була спроба і, думаю є спроба віддати нашу землю. Позиція групи "За майбутнє" - чітка, українська земля - стратегічний ресурс. Це - те, що має бути в українців і має бути захищене для українців. І не тільки для нас нинішніх, а й для тих, хто буде після нас...Будемо відстоювати права українців, для яких земля є і багатством, і основою життя, і стратегічним ресурсом безпекового характеру".
"Українському аграрію треба створити такі умови, щоб він міг гідно господарювати".
З ринком землі не треба поспішати
Вячеслав Рубльов - народний депутат України
"Буду підтримувати тих аграріїв, які сьогодні працюють і дбають про інфраструктуру. Аграрій, який працює на своїй землі - патріот свого краю і свого села. Я виступаю за те, щоб підтримати вітчизняного виробника. Звісно, ринок землі рано чи пізно буде. Маємо за приклад Польщу. Вона спочатку забезпечувала вільний доступ своїх громадян для того, щоб вони могли купити землю. Вони до сьогодні підтримують свої фермерські господарства. Тому поляки конкурентноспроможніші, аніж українські фермери".
"Якщо українська держава до цього підтримувала "косюків", "бахматюків" , а не малих фермерів, то як в нас могли бути конкурентноздатні фермерські господарства? В мене є інформація про те, скільки Китай викуповує фермерських господарств. Якщо в 2015 році вони купили 670 господарств на загальну суму 112,5 млрд доларів, то, уявіть, якщо така країна зайде до нас і викупить завтра всю землю, тому з ринком землі не треба поспішати. В цьому переконуватиму колег з фракції "Слуга народу". Потрібно створити умови для місцевих виробників, а потім запускати інвесторів".
"Приходьте на урядові круглі столи і мотивуйте їх до правильних рішень. Я на вашому боці."
Цей законопроект прийнято не буде - це мій прогноз!
Ігор Гузь - народний депутат України
"Всі ми четверо присутні тут народні депутати не проголосуємо за пропозицію Президента і "Слуги народу", щодо прийняття цього законопроекту. Я вважаю, що відкладати прийняття цього закону на 3 чи більше років - не вихід. Сьогодні треба говорити чесно та вносити конкретні пропозиції, щоб сформувати чіткий план дій на перспективу, бо ми і так 30 років відхрещуємося від теми ринку землі".
"За цей час дрібних фермерів і так вбили...Що це є 650 фермерів для Волині, коли світова практика показує, що головним годувальником є саме дрібний фермер, а тому на мою думку в нашій області мало б бути більше шести тисяч фермерських господарств, тоді можна буде про щось говорити. Нам треба також вирішити питання пайовиків, яких в Україні є понад 6 мільйонів. Мені хотілося б щоб люди які володіють паями отримували гідну орендну плату за землю".
Зараз хочуть продати з молотка територію України
Руслан Хомич - голова ГО "Асоціація фермерів та приватних землевласників Волині"
"Закон має більше трьохсот сторінок. Це зміни до Земельного кодексу та інших нормативних документів, а це більше 100 сторінок, це порівняльні таблиці- ще стільки ж, 30 сторінок- пояснювальна записка, тобто загалом близько 500 сторінок тексту. Я його читаю вже два тижні і переконаний, що його не бачили 90 % народних депутатів. Я був на зустрічі з Президентом, Прем'єром та профільним Міністром Тимофієм Міловановим, коли Глава держави пішов, нам почали розповідати про переваги того, що прийдуть іноземці з капіталом та створять за законами України юридичні особи і куплять тут землю, а я питаю: а ми, фермери? Ми не встоїмо перед іноземним капіталом. Хоча в законі і прописано, що орендарі мають так зване право "першої руки", втім якщо заплатять ту ціну, за якою вона буде продаватися, тобто - аукціонну".
"Все що прописане в цьому законопроекті мені дуже болить, бо нас там нема... нікого!"
"Я з 2007 року досліджував обіг земель сільськогосподарського призначення Литви та Латвії, адже ці держави як і Україна, входили до складу Радянського Союзу. Вони запустили продаж земель для двох категорій осіб, це фізичні особи - громадяни Литви і юридичні особи зареєстровані в Литві її ж громадянами. Дозволили обом категоріям купляти відповідно по 500 га та 2000 га землі. Однак помилились, бо цьогоріч до нас приїздив заступник комітету з аграрних питань сейму Литви і застеріг не робити основної помилки, яку допустили вони. Власником землі сільськогосподарського призначення - території держави, може бути тільки громадянин, який її захищає, тобто фізична особа. Для всіх інших категорій можна допускати лише різного роду оренду. За 10 років там вартість ціни на землю зросла в 11 разів, коли в 2007-му середня її ціна була 500 доларів за гектар, то в 2016 році при мені купували масив площею 20 га по 5,5 тис за гектар".
"Сьогодні інвентаризувати треба кожен квадратний метр нашої держави і поки не закінчимо цю роботу ні про який обіг земель сільськогосподарського не може бути й мови. Я розумію, що ми десь обмежимо права 6 млн пайовиків. Лише 500 тисяч із них готові сьогодні продати землю, адже орендна плата за землю, особливо в поліських районах нашої області, є досить високою".
"Ми ще не готові продавати наші землі нікому, перше, що має бути зроблено- це повна інвентаризація країни і друге - орендні відносини".
"Є три категорії пайовиків наприклад в Рожищенському районі, 40 % із яких взагалі не мають державного акту, а лише сертифікат де зазначене їхнє право на пай, а насправді ця земельна ділянка позначена білим на кадастровій карті, а відтак вони навіть не мають права власності. Друга категорія - це це ті пайовики, хто у двохтисячному році зробили державні акти старого зразка і ця земля теж світиться на карті білим, тому що цим актам не був присвоєний кадастровий номер, адже тоді ще не було розроблено кадастрової карти області. Для того щоб виправити цю ситуацію і отримати кадастровий номер, пайовикам із державними актами старого зразка треба витратити майже три тисячі гривень".
Сьогодні ринок землі ще не підготовлений до тих реформ, які анонсовані
Ірина Вахович - голова Волинської обласної ради
"Юридичні особи сплачують до бюджету справно. За останні 8 місяців цього року ми заробили 285 млн гривень за оренду землі, з них юридичні особи заплатили 106 мільйонів. Це - велика частка. А фермери сплатили значно менше через те, що вони навіть не мають укладених з пайовиками договорів оренди. Відтак втрачають і пайовики, які не мають на основі чого укласти договори, втрачає і держава в цілому, адже не доотримує податки".
"Сьогодні ринок землі ще не підготовлений до тих реформ, які анонсовані. Поки не буде прописано раціонального алгоритму, я сподіваюсь, що не буде старту земельної реформи в принципі. Я сподіваюсь, що і наше Звернення, прийняте на сесії обласної ради 24 жовтня і висловлені сьогодні майже одностайні пропозиції будуть почуті та враховані".
