Обласна філармонія має стати окрасою Луцька
18 вересня відбувся День депутата обласної ради. Майже повина від складу обранців громади нинішньої каденції побували на цьому заході та відвідали обласні комунальні об'єкти.
Волинська обласна філармонія - перший заклад, який відвідали депутати. Директор Сергій Єфіменко відразу розповів про основну проблему і біль: наша обласна філармонія - єдина в Україні без концертного залу. "Ми маємо унікальні колективи. Наш Волинський народний хор їздить по всій Україні. Щороку за власні кошти ми буваємо на гастролях в 3-4 обласних центрах нашої держави і не просимо на цю діяльність дотацій в облради. Ми маємо пересувний сценічний комплекс, від експлуатації якого отримуємо доходи. Але концертний зал дасть багато можливостей. Сьогодні велика кількість концертів проходить поза Луцьком, бо наш драмтеатр немає відповідної акустики. "Промінь" перестав бути великою сценою. Ляльковий театр - всього 200 місць. Всі інші зали мають розважальне призначення. Луцьк не може прийняти оперу, танцювальні колективи приїздять до нас в наполовину меншому складі, бо їм ніде розвернутися. На той же колектив "Сухішвілі" - в нас аншлаг, але драмтеатр може забезпечити тільки дві третини того видовища, яке могли би бачити глядачі", - пояснив Сергій Єфіменко.
Інформаційна довідка:
За 79 роки свого існування філармонія 5 разів змінювала свою "прописку" в місті Луцьку. Востаннє, у 1987 році філармонії надали приміщення колишньої автостанції, яке ціною великих зусиль трудового колективу вдалося лише частково пристосувати для забезпечення репетиційної роботи мистецьких колективів, збереження костюмів, технічного обладнання та утримання автотранспорту. Другим етапом розбудови філармонії ще за радянських часів мала стати добудова великого концертного залу на 1500 місць, використовуючи прилеглу територію. З цією метою в 1990 році Московським архітектурним інститутом ім. Б.С. Мєзенцева було виготовлено всю проектно-технічну документацію та макети добудови концертного залу (досі зберігаються), а початком будівництва було визначено 1991 рік. Проте, у зв’язку з розпадом СРСР цей проект так і залишився "на папері", а сам проект та кошторисна документація залишилися в Москві.
"Було ніби гарно сплановано, але такий зал зараз нам і не потрібен. Адже живемо в іншому вимірі. Тисячний зал цікавий, можливо, у Львові чи Києві, а в Луцьку достатньо залу на 500 місць. Головне, щоб була багатофункціональна сцена, щоб там була механіка, сучасне світло та звук, яма для оркестру,", - ділиться інформацією для роздумів Сергій Єфіменко, а потому він показав приміщення, де проводять репетиції легендарні волинські колективи та артисти.
Інформаційна довідка:
У складі Волинської обласної філармонії – 160 працівників, 122 з яких - артистичний склад, серед яких 1 - Герой України, 4 - народних артисти України, 15 заслужених артистів України. Успішно функціонують 7 творчих колективів, серед яких Волинський державний академічний народний хор, Академічний камерний оркестр „Кантабіле”, чоловічий вокальний квартет „Акорд”, вокальний дует «Автограф», соліст-вокаліст ансамблю „Світязь”, Герой України, народний артист України Василь Зінкевич, 2 літературно-музичні лекторії, у складі яких працюють народний артист України Василь Чепелюк та заслужений артист України Михайло Лазука.
Волинський державний академічний український народний хор, який створено в 1978 р., нині налічує 80 артистів. Очолює колектив заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник. За роки існування Волинський державний академічний український народний хор провів більше 5 тис. концертів, як в Україні, так і за її межами. Багато гастролював в Росії, Польщі, Німеччині, країнах Балтії, Нідерландах, Австрії, Італії, Узбекистані, Казахстані, Чехії, США, Канаді та інших країнах світу. Виступи хору завжди проходили з великим успіхом.
Академічний камерний оркестр “Кантабіле” (22 артисти) створений в 1990 році. Художній керівник оркестру народний артист України Товій Рівець. У складі колективу працюють солістки-вокалістки народна артиста України Зоя Комарук та Ірина Малашевська. Репертуар оркестру складають численні тематичні програми, які охоплюють академічну музику української, російської, західно-європейської композиторських шкіл, концертну програму духовної музики, що зумовлює значну популярність оркестру. Камерний оркестр “Кантабіле” успішно гастролював в Німеччині, Греції, Польщі, Білорусі, Литві.
З 1975 року розпочав свою творчу діяльність в філармонії провідний співак української естрадної музики, Герой України, лауреат Національної премії імені Т.Г.Шевченка народний артист України Василь Зінкевич. Особливе місце в творчості артиста належить пісням лірико-громадянського та патріотичного характеру. Творчість В.Зінкевича знають у Польщі, Румунії, Чехії, Югославії, Росії, Білорусі та інших країн Європи.
З 2005 року Волинська обласна філармонія стала організатором та засновником щорічного музичного фестивалю «Стравінський та Україна», учасником яких є найкращі та найвідоміші оркестри та виконавці з України, Білорусії та Західної Європи.
Депутатів вразили ті невеликі за розмірами приміщення, де проводяться репетиції. У центрі найбільшого залу проводяться заняття хореографічного класу. Раніше це приміщення слугувало для продажу квитків колишньої автостанції. Тут розташовані дві несучі залізобетонні колони, що підтримують стелю філармонії . Зал артисти жартома називають колонним. У хоровому класі – погані акустичні характеристики.
"Ми, звісно, звикли до цих умов, але це не означає, що так має бути. Невеличкий зал, в якому проводить репетиції "Кантабіле"... Тут має працювати вокалістка, яка мусить відчувати польотність свого голосу", - коментує Сергій Єфіменко.
Художній керівник оркестру народний артист України Товій Рівець розповів, що основний склад колективу - 20 людей, але "Кантабіле" становить золоту середину симфонічного оркестру. "До нас звертаються вже й європейські вокалісти. Європа, про яку ми давно говоримо, давно існує в цих стінах. В цьому році єдиний колектив в західній україні, який отримав жезл Йогана Себестьяна Баха - це "Кантабіле". Представники фонду, які привезли цю нагороду заявили, що вважають наш колектив одним з найкращих в Європі. Хто як не ми повинні берегти ту ауру, яка вже заслуженно існує в нас на Волині? Філармонія без концертного залу - це як лікарня без операційної, або футбольна команда без стадіону.
Голова облради Ірина Вахович запевнила, що коли будуть можливості, то облрада виділить кошти на проектно-кошторисну документацію будівництва нової філармонії. Колективу буде запропоновано тимчасово перейти на інші локації. "Питання потребує ретельного вивчення. Адже це будівництво може обійтися в 120 -150 млн грн. Сільська школа на 250 дітей вартує так само", - каже голова облради. Вона висловила сподівання на виділення коштів з ДФРР.
Депутат Володимир Бондар поцікавився, якою є позиція міста Луцька. Ірина Вахович вважає, що в місті мають бути зацікавлені, бо філармонія знаходиться на центральній вулиці - проспекті Волі, тому обласний центр долучаться до співфінансування.
Михайло Імберовський каже, що важливо, аби наміри облради співпадали з позицією ОДА. "Головне визначитися з прірітетами обласної ради. І якщо філармонія - в прірітеті, то потрібно акумулювати всі зусилля і вирішити питання з будівництвом", - додав Володимир Бондар. Юрій Ройко вважає, що обласна рада має оголосити про декларацію намірів будівництва на найближчій сесії, прийнявши відповідне звернення до Уряду. Анатолій Вітів та Юрій Цейко говорили про те, що філармонію можна тимчасово переселити в інше приміщення, скажімо до спотршколи на вул. Володимирській, яка на їхнє переконання не використовується за призначенням.
Під час програми "Відкрита влада. Область", де обговорювали підсумки Дня депутата, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважив, що варто залучити до співфінансування бюджет Луцька, бо лучани найчастіше відвідують концерти філармонії. Заступник голови облради Роман Карпюк вважає, що потрібно створити не тільки достойні умови для наших талановитих артистів, а й побудувати об'єкт, який буде окрасою міста в плані архітектури. Він виступає за те, щоб провести конкурс проєктів.
Депутат Олександр Омельчук пропонує, як варіант для тимчасового приміщення розглянути Ківерцівський районний будинок культури. Сергій Леонтьєв вважає, що в найближчі роки ми не знайдемо 150-200 млн грн на нове будівництво. "Тому варто шукати приміщення, де можна було би працювати цим колективам", - висловив депутат свою думку.
Тим часом, голова обласної ради Ірина Вахович впевнена, що від тенденції "культура фінансується по залишковому принципу", потрібно поступово відмовлятися. "Наша каденція має почати цю роботу, адже національна ідея формується саме тут в цьому середовищі", - заключна фраза Ірини Вахович в нинішньому приміщенні обласної філармонії.
