Шацький район

 

Шацький район утворений у 1940 році, а в результаті хрущовської реформи у 1963 році був приєднаний до Любомльського району. Відновлено Шацький адміністративний район постановою Верховної Ради України 3 лютого 1993 року.

Шацький район розташований в північно-західній частині Волинської області. Площа району 0,75 тис. м², населення 18,2 тис. чол.

Районний центр – смт. Шацьк. Перша згадка про нього відноситься до 1410 року, коли польський король Ягайло послав мисливців до Шацьких лісів для заготівлі м’яса на військові потреби. В 1595 році Шацьк згадується у документах як містечко.

В 1812 році Шацьк в складі північно-західної Волині зазнав навали Наполеонських військ. В середині вересня 1812 році був визволений від французів. З 1768 по 1849 рік селище належало родині феодала Браницького.

З кінця 1920 року по вересень 1939 року Шацьк входив до складу панської Польщі.

17 січня 1940 року Шацьк став районним центром.

Клімат Шацького району помірно-континентальний, вологий, з м’якою зимою і нестійкими морозами, частими відлигами та нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню.

Температура води в переважній більшості озер району стає придатною для купання з другої декади червня і триває в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Максимальна температура води +22ºС.

На території Шацького району знаходиться 24 озера загальною площею близько 6,4 тис.га, які розділяються Головним Європейським вододілом до басейнів Балтійського і Чорного морів. За походженням озера відносяться до різних генетичних типів. Вода в озерах гідрокарбонатно-кальцієва з невисокою мінералізацією, чиста і придатна для пиття.

Найбільше озеро Світязь, площа якого становить понад 2,6 тис. гектарів з найбільшою глибиною 58,4 метрів (саме тому його називають ”Українським Байкалом”) . Світязь у своїй величині неповторний, він поступається площею хіба що заплавним озерам в пониззі Дунаю, зате по глибині немає собі рівних не лише в Україні. Найбільше захоплюються туристи чистотою озерної води. Вона настільки чиста й прозора, що при восьмиметровій глибині проглядається дно.

 Озеро Світязь карстового походження. Живлять його артезіанські джерела. Середня глибина водоймища - 7 м, максимальна - 58,4 м. Довжина озера 9,3 км, ширина - 4,8 км. Водна поверхня займає площу 2750 гектарів. У вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти.

 Посередині озера розташовується острів. Його площа близько 7 гектарів. Острів заріс деревами і загадковий своєю екзотикою.

 Про озеро Світязь існує немало легенд. У одній з них мовиться про те, що колись на його місці був замок. Його господар - князь, допомагаючи сусіду відбити напад ворога, залишив цей замок разом з його жителями без захисту. Цим і скористався підступний ворог, підійшовши під самі стіни фортеці. І тоді гарна і горда дочка правителя звернулася до Неба з молитвою, щоб замок і жителі не дісталися ворогу. Не встигла вона промовити останнє слово, як навколо все захиталося і пішло під землю. На місці поселення виникло озеро з прибережними квітами, які дивно сяяли. Нападаючі чужоземці рвали ті квіти і відразу гинули...

За геоботанічним районуванням територія Шацького поозер’я належить до Ратнівсько-Любешівського (Верховоприп’ятського) району з переважанням соснових лісів чорницево-зеленомохових та евтрофних осокових боліт. Ліси займають 24,5 тис.га.

Найпоширеніші сосняки-чорничники, які мають високий рекреаційний потенціал в сезон збирання достиглих ягід. Дещо менші площі під сосновими лісами, зелено моховими та вересовими, які відзначаються особливою привабливістю та своєрідною красою і являються хорошим місцем для збирання грибів. Вершини піщаних гряд вкриті сосняками лишайниковими. Дубово-соснові ліси на території парку трапляються зрідка і займають близько 2%.

Багата флора і фауна Шацького району. Флора парку налічує 800 видів вищих судинних рослин. На території парку зустрічається 28 рідкісних видів рослин, занесених до “Червоної книги України”.

Фауна парку представлена типовими поліськими видами. Тут представлені майже всі види західно-географічного зоогеографічного району. На його території зареєстровано ссавців-44 види, птахів-241, плазунів-7, земноводних-12, риб-29.

 

 

Будинок Гутовського, с. Піща, 1890р.

 

Ансамбль садиби Гутовського с. Піща.

 

Млин, Каплиця, Господарські будівлі, с. Піща, 1890 р., муровані

Петро-павлівський чоловічий монастир, ЦЕРКВА ПЕТРА і ПАВЛА, с. Світязь

  Існуючий нині Петро-Павлівський храм побудовано в 1846 році місцевим поміщиком графом Браницьким.

Церква побудована на східному березі мальовничого озера, однокупольна, центральна частина побудована на основі кола. До неї прибудований із заходу притвор, а зі сходу - вівтарна частина. З півдня і півночі від центральної частини - чотирьохколонні тосканські портики з двосхилим дахом. Розвинутий монументальний купол церкви підкоряє собі всі частини споруди, створюючи характерний для Волині силует.

27 вересня 2001 року у Світязькому храмі сталося диво - замироточила Почаївська ікона Божої Матері, яка відтоді є головною святинею Петро-Павлівської обителі.

В 2002 році при храмі засновано чоловічий монастир.

В стадії будівництва братський корпус та церква в ім'я ікони Божої Матері "Спорителька хлібів".

Тел.: (03355) 2-46-12. Намісник - ігумен Арсеній (Дем'янчук).

 

СВЯТО-Варварівська церква, с.Острівя,

Побудована на початку ХVІІІ ст. Дерев’яна

  церква КАЗАНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ, с. Піща

Побудована у 1801році. Дерев’яна

 

СВЯТО-Миколаївська церква, с. Пульмо,

Дерев’яна

Площа 49 тис.га. Унікальний природний комплекс, що включає 23 озера карстового походження, серед яких найбільші – Світязь, Пулемецьке, Луки, Люципер; болота, зокрема, Уничі, Князь Багон; цінні сосново-дубові, вільхово-березові ліси. Тут зустрічаються рідкісні види рослин. Територія віднесена також до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів. Через цю територію щорічно пролітає до 50000 птахів. Найчисельнішими під час міграцій є водоплавні та навколо водні птахи, зокрема, лиски, мартини звичайні, норці.

 

Знаходиться в с.Прип’ять, площа 72,9 га. Цінний природний комплекс, в який входить озеро Чахове, площею 37 га; болото сфагнового типу площею 1,8 га, що його оточує; вільхово-березове насадження віком до 75 років, площею 34,1 га. Тут зустрічаються рослини (шейхцерія болотяна, альдрованда пухирчата, береза низька) та тварини (лелека чорний, журавель сірий), занесені до червоної книги України.

 

Ботанічний заказник «Втенський», с. Ростань, площа 130 га, Шацький учбово-дослідний держлісгосп, Ростанське лісництво.

 Унікальне евтрофне болото, де зростає сосна і береза 5,5А бонітету, де серед сфагнового моху переважають угрупування осоки стрункориневої, Андромеди багатолистої, багна звичайного та зустрічаються рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: журавлина дрібноплідна, росичка англійська і середня.

 

Лісовий заказник «Ростанський», с.Кам’янка, площа 14,6 га, Шацьке міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство.

Клонова плантація високопродуктивних соснових насаджень, створена в 1967 році шляхом регіоні використання елітного насіння з 63 областей України, Росії і Прибалтійських держав, що є важливою базою для розвитку та поліпшення лісонасінневої справи в області та західному.

 

Лісовий заказник «Ялинник», с. Кам’янка, площа 83 га, Шацький учбово-дослідний держлісгосп, Ростанське лісництво.

Цінні високобонітетні сосново-ялинові насадження, віком 120-160 років, місце зростання валеріани дводомної, занесеної до Червоної книги України.

 

Іхтіологічний заказник «Озеро Соминець», смт. Шацьк, площа 46 га.

Входить у межі національного природного парку.

 

Гідрологічний заказник «Піщанський», с.Піща, площа 408,5 га.

Два озера: Велике і Мале Піщанські з мезотрофними сфагновими болотами, що вкриті березою бородавчатою та вербами, місця зростання осоки зближеної, росички англійської і середньої, занесених до Червоної книги України.

 

Гідрологічний заказник «Пулемецький», с.Пулемець, площа 519,4 га.

Цінне болото, місцями поросле березою, осикою, вербою, чагарниками, де зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: росичка англійська, шейхцерія болотяна.

 

Ботанічна пам’ятка природи «Дуб – велетень», смт.Шацьк, площа 0,01 га, Шацький учбово-дослідний держлісгосп.

Одиноке дерево дуба черещатого віком понад 150 років серед лісового масиву.

 

Ботанічна пам’ятка природи «Сосна і дуб-1», смт.Шацьк, площа 0,01 га. Шацький учбово-дослідний держлісгосп.

Рідкісне явище у природі – дерева сосни звичайної дуба черещатого, що зрослися однією гілкою в трьох місцях. Вік дерев 125 років.

 

Ботанічна пам’ятка природи «Сосна і дуб-2», смт.Шацьк, площа 0,01 га, Шацький учбово-дослідний держлісгосп.

Рідкісне явище у природі – дерева сосни звичайної і дуба череватого, що зрослися між собою. Вік дерев 155 років.

 

 

Санаторій «Лісова пісня», с.Гаївка

Розташований серед соснового лісу на території національного парку, на березі озера Пісочне, вода в якому  містить срібло і гліцерин. Лікування захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, захворювання суглобів, хребта, периферійної і центральної нервової системи, ендокринної системи, ЛОР-органів, нічний енурез, псоріаз. Ключовим чинником при лікуванні є комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевї фітосировини і цілющого меду.

Пансіонат «Шацькі озера», с.Світязь.   Розрахований на 600 місць, з них близько 500 можуть приймати відвідувачів цілий рік. Лікування захворювань органів дихання.   Житлові корпуси розміщені в оточенні розкішного соснового бору. У них - номери готельного типу. Кожен розрахований на проживання 2-3 чоловік.

Агросадиба в с.Мельники, ур.Ляпове, Чак Галина Хомівна, тел. (067) 4622083, (050) 2794135, тел/факс (03355) 21023

 

Агросадиба в с.Світязь, Шумська Валентина Миколаївна, тел. (03355)23638

 

Агросадиба, с.Світязь, вул. Жовтнева, 116, Голядинець Григорій Іванович, тел.  (03355) 24416

 

http://www.shaadm.gov.ua/ - сайт Шацької районної державної адміністрації