Видатні постаті в історії Волині

1875-1953
 Митрополит УАПЦ. Церковний та громадський діяч. Народився у с. Зеленьки на Київщині. У 1932 р. хиротонізований на єпископа Луцького, вікарія Волинської єпархії. Згодом – архієпископ Луцький і Ковельський.
1881-1840
 Українська політична і громадська діячка. Народилася в с. Городно на Волині. У 1803 р. Екстерном склала іспит на атестат зрілості й вступила на філософський факультет Віденського університету. У 20-х роках жила на Волині. Активно займалася освітньою і громадською діяльністю: організовувала школи, співпрацювала у “Просвіті”. У 1922 р. обрана від Волині до сенату Речі Посполитої, де гостро ставить питання захисту прав українського народу. Входила до комісії закордонних справ. Як член міжнародної жіночої Ліги миру і свободи виступала в Празі, Женеві, Парижі, захищаючи права українців у Польщі. У 1939 р. заарештована органами НКВС і депортована в Казахстан. Подальша доля невідома.
1882-1931
 Український історик, публіцист, державний політичний та громадський діяч. Виходець із польського шляхетського роду. Народився в с. Затурці Локачинського району Волинської області. Освіту здобув у гімназіях Луцька, Житомира, Києва. З 1909 р. студіював агрономію у Кракові, історію – у Женеві. Пройнявся ідеєю незалежності України і все своє життя пов’язав з українським визвольним рухом. Був членом української делегації на Брестських переговорах (1918), послом УНР у Відні (1918). В еміграції співпрацював із Берлінським Українським інститутом. Представник консервативного державницького напрямку. Актуальними залишаються його праці “Листи до братів хліборобів”, “Україна на переломі”. Похований у с. Затурці.
1882-1971
 Всесвітньовідомий композитор і диригент, основоположник сучасної класичної музики. Народився у м. Оранієнбаум (нині Ломоносов) поблизу Санкт-Петербурга. Життям і творчою діяльністю тісно пов’язаний з Україною, зокрема Волинню. У 1890-1914 рр. щоліта жив і творив в родинному маєтку в Устилузі під Володимиром-Волинським. Тут він працював над 17 творами, зокрема балетом “Весна священна”, оперою “Соловей”.
1883-1969
Український політичний, церковний та громадський діяч, історик церкви. Народився на Харківщині. У 1908 р. закінчив Київську духовну академію. Приїхав у 1918 р. на Волинь, очолив Луцьку чоловічу гімназію, перетворивши її на українську. Один з організаторів і керівників луцької “Просвіти”. У 1928 р. обраний послом від Волині до польського сейму. Активно працював у Волинському українському об’єднанні. Редагував журнали “За соборність” (1932-1935) та “Церква і народ” (1935-1938). У роки Другої світової війни емігрував до Канади, займався вивченням історії церкви. Серед його численних праць – ґрунтовне п’ятитомне дослідження “Нарис історії Української православної церкви” (1955-1956).
1886-1936
Український військовий і громадський діяч., генерал-хорунжий армії УНР. Народився на Херсонщині. Освіту здобув у Тифліському військовому училищі та Артилерійській школі в Петербурзі. У 1917 році організував у Києві Гарматний дивізіон, який у січні 1918 року вів бої проти більшовицьких військ на підступах до Києва. Наприкінці березня 1918 року У Харкові переформував його у Запорізький кінно-гірський дивізіон (популярна назва “алмазовці”). Учасник першого зимового походу. Інтернований у таборі у Владовицях. Згодом жив у Польщі, Чехословаччині, з 1930 р. – у Луцьку. Працював техніком-будівельником у земельному управлінні. Був обраний першим заступником голови правління у Товаристві ім.. Лесі Українки і головою комітету допомоги голодуючим в УРСР. Помер і похований у Луцьку.
1886-1936. Український військовий і громадський діяч., генерал-хорунжий армії УНР.
 Народився на Херсонщині. Освіту здобув у Тифліському військовому училищі та Артилерійській школі в Петербурзі. У 1917 році організував у Києві Гарматний дивізіон, який у січні 1918 року вів бої проти більшовицьких військ на підступах до Києва. Наприкінці березня 1918 року У Харкові переформував його у Запорізький кінно-гірський дивізіон (популярна назва “алмазовці”). Учасник першого зимового походу. Інтернований у таборі у Владовицях. Згодом жив у Польщі, Чехословаччині, з 1930 р. – у Луцьку. Працював техніком-будівельником у земельному управлінні. Був обраний першим заступником голови правління у Товаристві ім.. Лесі Українки і головою комітету допомоги голодуючим в УРСР. Помер і похований у Луцьку.
1888-1957
 Політичний і громадський діяч. З 1928 р. мешкав у м. Луцьку. Очолював редакцію газети “Українська нива”. У 1931-1936 рр. був головою Волинського українського об’єднання.
1888-1972
 Український історик-архівіст та літературознавець. Народився у м. Ковелі на Волині. Закінчив Петербурзький університет. У 1920-х роках був директором Центрального історичного архіву в Києві. У 1930 р. ув’язнений у зв’язку зі справою СВУ. У 1944 р. емігрував до США. Був одним із фундаторів Української вільної академії наук, її архіву та бібліотеки, яка нині носить його ім’я. Написав багато наукових праць з історії України, української літератури.
1888-1977
Український письменник. Народився в с. Микуличі на Волині. Написав низку художніх творів, серед яких – книги про Лесю Українку.