"Якісні волинські соки мають бути не тільки в Америці та Ізраїлі, а в наших садочках та школах", - депутати Волиньради



 

Голова обласної ради Ірина Вахович та депутат Юрій Ройко побували з робочим візитом у Цуманській ОТГ. В рамках цієї поїздки вони відвідали консервиний цех Цуманського держлісгоспу, який є основним бюджетоутворюючим підприємством громади.

90% продукції цеху відправляється на експорт. Консервовані гриби, протерті  ягоди,  соки без цурів та шкідливих ароматичних домішок - далеко не повний перелік того, що виробляють в цьому цеху.

Сьогодні соки з Цуманського цеху споживають в Сполучених Штатах Америки. Там цінують волинський натурпродукт. Також цуманську продукцію  постачають в країни Європи. В   Ізраїлі волинські вироби з дарів лісу входять до переліку кошерних продуктів. Але це означає доволі скрупульозне ставлення до кожної ягідки. Лісівники розповідають, що мусять нести додаткові витрати, аби підготуватися до консервування чорниць, закуплених в місцевого населення. Адже в ягодах багато листя та чашолистиків, бо в хід, як відомо, йде гребінка. Лісівники такий метод збирання дарів природи називають варварським.

Але, разом з тим, цьогоріч вже заготовили більше 10 т чорниці, смородини, малини.  Згодом буде журавлина.

Загалом, волинські лісівники мають досвід виготовлення консервної продукції з часів 70-х років минулого століття. "Саме Волинь була флагманом комплексного використання природних ресурсів. Започаткував це виробництво вже покійний Дмитро Телішевський. Потрібно подякувати лісівникам, що вони зберегли ці традиції", - зауважує депутат облради Юрій Ройко.  "Не я його будував,  не мені його нищити", - короткою фразою коментує велику справу директор  ДП "Цуманське лісове господарство" Юрій Ребар.  Про кризові часи і вихід з ситуації розповіла Зінаїда Рябчук, яка очолює цей консервний цех. "Був період , коли ми не мали збуту. Постало питання: або рухаємося далі, або ж ні. Таким чином вийшли на іноземних споживачів", - пригадує пані Зінаїда.

Директор лісгоспу розповідає, що, аби утримати фахівців консервного цеху, доводиться розширювати спектри діяльності. Адже сировина для соків та варення є сезонною.  Сьогодні лісгосп має ще й тепличне господарство.

Люди, які працюють в лісгоспі, в середньому заробляють  11 тис. грн в місяць. Це - непогані заробітки в Україні, але волиняни, мають під боком кордон. Відомо, що по ту сторону наших рубежів українці мають шанси на більшу платню за свою роботу. Зінаїда Рябчук каже, що людей стримує патріотизм і в цьому вона не бачить ніякого пафосу. "Я тут вже приросла до цього виробництва. Все це проходило на моїх очах. Спеціалістів втримати нелегко. В Польщі можна заробити в рази більше, ніж тут. Але є люди, які мислять по-іншому: "Хто, як не ми? Не хлібом має бути сита людина", - висновок головної господині цуманського консервнгого цеху.

Юрій Ребар додає, що продукція цеху цікавить сьогодні не тільки іноземців: "На сьогодні ринок змінився і в Україні. Раніше люди купували дешевший, але не якісний  товар, а тепер  споживачі - грамотні і шукають в продукцію-органік. Ми маємо ліси і дикорослі рослини. То чому б не користуватися цим?"

Але якщо у мережах профільних магазинів продукцію цуманського консервного цеху можна купити вільно, то на столи   садочків  і шкіл їй потрапити не легко. Юрій Ребер каже, що  тендерні процедури української системи закупівель створюють несприятливе конкурентне середовище, бо важко боротися з виробниками так званих "порошкових" соків. Лісівники просять допомоги у волинських депутатів.

Голова обласної ради Ірина Вахович висловила свою підтримку такій позиції. Загалом, робота лісгоспу в цілому і консервного цеху зокрема її вразила. "Добре, що вони орієнтовані на зовнішні ринки, але хотілося би, що цю продукцію споживали і наші люди.  Було би добре, щоб при проведенні тендерних процедур при закупівлі продукції для садочків та шкіл надавалася перевага таким екологічно чистим товарам, які виробляють тут. Для підприємства це було новим поштовхом для розвитку", - додала Ірина Вахович.

Фото

 

 Довідково: 

Державне підприємство «Цуманське лісове господарство» було створене у 1960 році відповідно до Постанови КМ УРСР від 30 листопада за №1834 та наказу Головного управління лісового господарства і заготівель при РМ УРСР від 5 травня 1960 року №67.

ДП «Цуманське лісове господарство» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Волинського обласного управління лісового і мисливського  господарства. Підприємство було створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Лісгосп розташований в південній частині Волинської області на території двох адміністративних районів: Ківерцівського і Маневицького. Кліматичні, грунтові та інші природні умови сприяли виникненню тут високопродуктивних соснових, дубових і дубово-соснових деревостанів, багатих на чагарникову і трав’янисту рослинність. Загальна площа лісгоспу становить 38281,3 га.

СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

Портфель бізнесу лісового господарства включає наступні стратегічно-господарські підрозділи: 7 лісництв, нижній склад, консервний цех, лісокомплекс, автоколону, ресторан «Явір» та кафе-бар «Журавка». Лісництва підприємства (Партизанське, Берестянське, Сильненське, Цуманське, Горинське, Мощаницьке та Холоневицьке) здійснюють лісогосподарські роботи, а саме:

–  проводять лісозаготівельні та лісопильно-деревообробні роботи;

–  заготовляють насіння, насаджують і вирощують ліс;

–  охороняють ліси і захищають лісонасадження від незаконних рубок, пожеж, тощо.

Лісове господарство організовує свою роботу на основі поєднання колегіальності і єдиноначальства в обговоренні і розв’язанні всіх питань управління підприємством, з встановленням відповідальності службових осіб на дорученій ділянці роботи і виконання визначених питань.

Загальна кількість працюючих на підприємстві становить – 191 чол., з них : Жінок 39. Лісничих- 6 чол. Помічників лісничих- 7 чол. Майстрів лісу- 44 чол. Робітників – 79 чол. Керівного складу – 32 чол. Професіоналів – 20 чол.

 Джерело інформації: сайт Волинського ОУЛМГ