Вердикт - осучаснення. Депутати хочуть бачити концепцію розвитку краєзнавчого музею



 

ФОТО

В рамках Дня депутата 18 вересня, обранці громади відвідали обласний краєзнавчий музей. Точніше, вони побували у двох його структурах з шести.  Почалися оглядини зі знайомства з проблемами Музею волинської ікони. Це - справжня родзинка для туристів і гордість надбань вже новітньої історії України. Музею - менше 20 років.  Втім, приміщення та навколишні території уже потребують втручання ремонтників. Але найбільша проблема - дефіцит площі для фондосховища.

"Якщо говорити на перспективу, то Музей волинської  ікони своє приміщення вже переріс. Мова про те, що ми маємо змогу зробити експозицію більш об'ємною. Для Холмської ікони, оскільки ми приймаємо великі паломницькі делегації, взагалі  повинна бути невелика каплиця для 70-80 чоловік, а то коли приходять хресні ходи, ми змушені виносити ікону на вулицю. Крім цієї святині,  Волинь має, чим пишатися. Спадщина Йова Кондзелевича - це вершина сакрального мистецтва", - розповідає директорка музею Тетяна Єлісєєва.

 Депутати про  проблему дефіциту площі знають. Один із варіантів вирішення  було надати додаткове приміщення для музею на вул. Ярощука. Як відомо, там проводилися ремонтні роботи з порушеннями і зараз в цій ситуації розбираються правоохоронці. Між тим, голова облради Ірина Вахович вважає, що навіть, якщо й повернути будівлю музею, його проблеми не вирішаться.  "Ми ведемо мову про  житлове приміщення, а не про фондосховище для цінних ікон. Слово, звісно, за фахівцями, але, як на мене, воно не пристосоване для таких цілей. На мою думку, хорошою локацією для Музею ікони був  би один із поверхів центрального корпусу краєзнавчого музею.  Потрібні різносторонні консультації для того, щоб прийняти найбільш оптимальне рішення", - коментує питання Ірина Вахович. Тетяна Єлісєєва визнає, що приміщення  на Ярощука -  замале, але вона не бачить іншої альтернативи на даний момент.

Депутат Олександр Омельчук під час програми "Відкрита влада. Область" подав ідею   продати приміщення, яке колись було житловим,  і виручені кошти  вкласти у вирішення проблем головного корпусу  краєзнавчого музею.

 Саме  головна музейна будівля  області була наступним місцем локації Дня депутата. В ній - найбільші виставкові та фондові площі.

Голова обласної ради відразу озвучила найголовнішу проблему музею - заміна даху.  "Маємо проектно-кошторисну документацію  на 2,7 млн грн", - озвучила ціну питання Ірина Вахович. Між тим, директорка музею Оксана Важатко додала, що, оскільки є суттєві зауваження, документацію повернуто на доопрацювання.   На сьогодні питання відкрите: потрібна  корекція чи нова ПКД. Оксана  Важатко каже, що оскільки музей - історична пам'ятка,   в столиці слідкують за збереженням  первозданного  вигляду таких будівель. Скажімо, приміщення музею колись було під черепицею і тільки у   80-х роках, там використали шифер для покрівлі, адже радянські будівельні норми це дозволяли.  Крім проблеми з покрівлею, музей потребує заміни вікон та оновлення опалення, яке родом з 1929 року.  Як і в Музеї ікони є проблеми  з фондами.

Саме фондосховище знаходиться в підвалі, який потерпає від підтоплення. "Найбільша небезпека - це прорив труб. Потрібно полагодити систему опалення у підвалі.   Потрібно виготовити ПКД. Вартість - від 30 до 50 тис. грн. Думаю, за зиму ми зробимо ці документи", - пояснює Оксана Важатко. Також фондосховище потребує системи кліматконтролю, протипожежної безпеки.  Директорка каже, що ідеальні умови    мають 2-3 музеї в Україні.  Депутат Костянтин Зінкевич цікавився, чи можна паралельно зробити проект кондиціонування та вентиляцію. Оксана Важатко  застерігає, що    реставраційно-ремонтні роботи в комплексі можуть вартувати мільйони.

 Ще одне важливе завдання, яке депутати ставлять вже безпосередньо перед музейниками - оновлення виставкових залів. Найбільше претензій до експозицій радянського періоду. Головний  свободівець в облраді Анатолій Вітів вважає, що радянським експонатам взагалі не місце в нашому музеї. Очільник фракції УКРОП Олександр Омельчук висловив думку, що на експонати радянської ідеології може бути попит у закордонних колекціонерів. Виручені кошти можна було би владати в розвиток музею. Крім того, він пропонує збільшити обсяги реалізації сувенірної продукції та продумати про супутні заклади біля музеїв,  скажімо, - кавярні.

Оксана Важатко запевняє, що радянська  історія домінує в музеї лише візуально. "Ви ж не чули наших екскурсоводів", - апелювала вона депутатам. Крім того, пані Оксана пояснила, що означає оновлення експозиції у фінансовому еквіваленті. "Ми маємо дуже багаті та цікаві етнографічні фонди і зараз працюємо над створенням нової експозиції. Ремонт залу обійдеться в 170 тис. грн,  30 тис. грн потрібно на освітлення. Найдорожча частина - побудова нової експозиції. Дуже вартісні вітрини. Одяг, згідно  з  інструкціями, повинен виставлятися тільки за вітринами. Вартість однієї - біля 38 тис. грн. В той зал, про який ми ведемо мову, потрібно 5-6 вітрин. І це не єдине виставкове обладнання, яке повинно бути задіяне. Створення нової сучасної експозиції - дуже дороговартісне", - заявила Оксана Важатко.

 Під час програми "Відкрита влада. Область" Олександр  Омельчук нагадав, що громада  області витрачає на обласний музей з усіма філіями   15 млн грн в рік. Він критикував керівництво закладу за нераціональне  використання приміщень та несучасну експозицію.  "Потрібно піднімати рейтинг України, а не оспівувати тоталітарний режим", -- вважає депутат.

 Заступник голови обласної ради Роман Карпюк вважає, що представницька влада прийняла своєчасне правильне кадрове рішення: "Добре, що змінили керівника музею. Оксані Важатко потрібно допомагати в господарській частині. Потрібно подбати про фондосховище.  Враження від  експозиції - ми зупинилися на застійних 70-х роках.  Багато застарілого. Можливо потрібно омолоджувати колектив. Бажаю Оксані Важатко,  щоб її не залишив   ентузіазм . Її  завдання  -відновити імідж музею".

Перший заступник голови Юрій Поліщук каже, що 100%  потрібне  осучаснення: "Варто подбати   про новіші технології для виставкової діяльності та засоби візуалізації. Експозиція періоду другої світової війни потребує заміни. Музей - краєзнавчий і все має зводитися до україноцентризму. Нинішній директор має хороші ідеї. Вона повинна підготувати концепцію закладу".

Між тим, бачення депутата Сергія Леонтьєва  - не таке песимістичне, як в інших його колег: "Мені дуже сподобалося. Я подорожував у часі. Отримав задоволення  від фантастичного приміщення. З нього можна заробити гроші. У Варшаві є один сучасний дуже красивий єврейський  музей. Він років 10 тому був заснований. Це - один з найкращих музеїв Європи. Треба, щоб наша директорка туди поїхала".

Голова обласної ради Ірина Вахович погоджується, що   площ з експонуванням тематики радянського періоду забагато і її потрібно усучаснити. "Взагалі потрібно оптимізувати використання площі . Маємо подбати про стоянку для автомобілів коло головної будівлі.  Потрібна концепція розвитку краєзнавчого музею , де поетапно буде розписаний план робіт та шляхи реалізації. Якщо ми цього не зробимо, то нанесемо шкоду не тільки Волині, а й в усій Україні, адже в нас тут - осередок українських традицій. Наша місія все правильно зробити", - підсумувала Ірина Вахович.

 

"Відрита влада . Область" від 22 травня на тему "Чи досягнуть волинські музеї європейського рівня?"

 

 Довідкова інформація:

Волинський краєзнавчий музей (ВКМ) – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині.

Відкритий стараннями Волинського товариства краєзнавців 16 червня 1929 р. у м. Луцьку як Волинський музей. У травні 1940 р. на його базі органами радянської влади створений обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни зібрання зазнало великих втрат, хоча свою діяльність музей не припиняв. 17 червня 1944 р. музей відновив роботу в нових умовах. З 1958 по 1984 рр. розміщувався в приміщенні по вул. Шопена, 7, а 17 серпня 1985 р. відкрито значно розширену і доповнену експозицію (32 зали площею 2056 кв. м) в нинішньому приміщенні по вул. Шопена, 20.

ВКМ – це мережа із шести діючих музеїв:

1.     Обласний краєзнавчий музей (м. Луцьк, вул. Шопена, 20);

2.     Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, (с. Колодяжне, Ковельський район, створений 1949 р. приєднаний до Волинського краєзнавчого музею у 1963 р.) , із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (с. Скулин, Ковельський район, 2004 р.);

3.     Художній музей (м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1а, створений 1973 р.);

4.     Музей волинської ікони (створений 1993 р., з 2001 р. розташований за адресою м. Луцьк, вул. Ярощука, 5);

5.     Музей історії Луцького братства (м. Луцьк, вул. Йова Кондзелевича, 5, створений 2011 р.);

6.     Меморіальний музей В’ячеслава Липинського (у с. Затурці Локачинського району, створений у 2011 р.).

7.     Господарство музею нараховує 10 приміщень, 8 з яких належать ВКМ (головний (2794,7 кв. м.), господарчий (414 кв .м.) та адміністративно-господарчий (463,5 кв. м.) корпуси обласного краєзнавчого музею (м. Луцьк, вул. Шопена, 20), головний корпус (661,6 кв. м.), Білий (82,0 кв. м.) та Сірий (108.9 кв. м.) будиночки Косачів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки,  приміщення Музею волинської ікони (168,7 кв. м.) та Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського (744 кв. м.), а 2 орендуються – приміщення Художнього музею (345,0 кв. м.) та Музею історії Луцького братства(96,5 кв. м.).

8.     Загальна площа земельних ділянок складає 11,627 га. Відповідно,за адресами: м. Луцьк,  вул. Шопена, 20 – 0,6144 га, м. Луцьк, вул. Ярощука, 5 – 0,075 га, Ковельський р-н, с. Колодяжне, вул. Лесі Українки, буд. 53 – 6,838 га,  Локачинський р-н, с. Затурці, вул.1 Травня, буд. 75 – 4,1 га.

9.     Штат музею – 133,25 ставок. Адміністрація та науковий склад – 62,25 ставок; доглядачі залів – 32,5 ставки; допоміжний обслуговуючий персонал – 38,5 ставок.

10.           Фондові колекції музею станом на 01.01.02019 р. нараховують 164,299 тис. предметів основного фонду, які належать до музейного фонду України, та 152,811тис. предметів науково-допоміжного фонду.