"У вирішенні "ветлівського" питання потрібна принципова позиція української влади", -- депутатська комісія



Сьогодні відбулося чергове засідання тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту інтересів територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь в межах Волинської області.    Нагадаємо, мешканці села Ветли Любешівського району наполягають на тому, що   демаркаційні роботи, які проводить білоруська сторона, можуть призвести до втрати частини української території та водних ресурсів.  В зв'язку з цим, обласна рада вирішила розібратися в ситуації.

Комісії вдалося зібрати ряд документів, серед яких картографічні матеріали та протоколи засідань українсько-білоруських робочих груп, що опікувалися питаннями проведення делімітації кордону. Процес отримання потрібних документів був досить тривалим у часі.  

Нагадаємо, комісія  також побувала на самому кордоні та провела у Ветлах виїзне засідання. Голова комісії Олександр Курилюк подякував керівництву Луцького прикордонного загону за сприяння в роботі комісії і особливо у виїзному засіданні. "Ми сподіваємося, що ви об'єктивно інформуєте своє керівництво про те, як відбуваються процеси демаркації на українсько-білоруському кордоні", -- звернувся до військових депутат.

Нагадаємо, що згідно з делімітаційними документами, підписаними в 1997 році, вказано, що кордон між Білорусією і Україною в районі Ветел проходить по південній брівці каналу. Його назву   дописали пізніше. Саме під час засідання спільної робочої групи з проведення демаркаційних робіт, яке відбувалося в Ратному 24 квітня 2015 року. Тоді з'явилася історія  з так званим каналом без назви, який  виходить з Жирівського і в нього ж і впадає,  та знаходиться південніше від Жирівського. Радник голови обласної ради Веніамін Туз наполягає, що канал без назви взагалі не мав би фігурувати в офіційних документах, бо будувався як частина системи Жирівського каналу. "Кордон проходить по південній брівці Жирівського каналу", -- відстоював своє Веніамін Туз.
Зауважимо, що делімітаційну угоду Україна поспішила ратифікувати в Парламенті відразу, тобто в 1997 році. Білоруси ж все детально вивчали, аналізували і ратифікували документ зі свого боку в 2010 році. Коли побачили при демаркації, що каналів є два зніціювали   "уточнення".

Олександр Курилюк,  ретельно вивчивши документи,  вважає, що  питання з проведенням демаркації кордону в частині Ветліської сільської ради  можна врегулювати попри те, що білоруси вже виконали деякі роботи. "Адже  Положенням про делегацію України для участі у засіданнях спільних міждержавних комісій з питань демаркації державного кордону України, передбачається затвердження актів узгодження прикордонних знаків і  підписання  підсумкового протоколу. Зважаючи на це, українська сторона, користуючись тією нормою, яка затверджена Урядами,  може ініціювати  переглянути питання про затвердження прикордонних знаків при смузі кріплення державного кордону, оскільки акти комісією ще не затверджені. З білоруською стороною потрібно з'ясувати, на основі чого було прийнято рішення про зміщення прикордонних знаків", -- зазначив депутат.

Комісія готова прозвітувати перед депутатами обласної ради про зроблене і пропонує винести питання на сесію обласної ради. "Принаймні, зі свого боку, комісія зробила все, що могла.  Ми   побачили, де було недопрацювання української сторони. Йдеться про захист національних інтересів", -- зауважив Олександр Курилюк. Паралельно зі звітом комісії він пропонує спрямувати звернення до центральних органів влади, а саме до Президента України, кабінету Міністрів та РНБО.

Депутати хочуть провести наступне засідання у більш розширеному форматі та сподіваються заслухати на ньому всіх членів делімітаційної комісії з української сторони. Сподіваються, що після прийнятого ними звернення керівництво країни відрядить цих людей на Волинь, аби депутати та представники ветлівської громади могли почути їхні відповіді та аргументи щодо прийнятих рішень.  Вкотре наголошувалося, що чимало питань є й до робочих груп, після засідань яких проводилися так звані уточнення з розміщення прикордонних знаків. За інформацією радника голови обласної ради Веніаміна Туза, волинські фахівці з кадастрових питань, відвідавши кордон,   своїх підписів у протоколах засідань робочих груп не ставили. Дії членів делімітаційної комісії з української сторони в частині ветлівського питання, пан Туз називає несерйозними. "Сьогодні Україна бореться за кожен клаптик землі на Сході, не можна допускати таких речей", -- заявляє він.  Олександр  Курилюк додав, що виникає питання,   хто саме брав на себе повноваження та представляв українську сторону під час робочих засідань в 2015 та 2016 роках, коли були  додаткові поступки української сторони, які  нічим не аргументовані на документальному рівні. Комісія пропонує апелювати до законодавчих актів, які дають шанс на додаткові консультації з білоруською стороною перед підписанням остаточного протоколу.

"Зважаючи, на позиції окремих членів делімітаційної комісії та відповіді МЗС на наше попереднє  звернення, не доводиться надіятися на самостійне визнання окремими відповідальними особами своїх помилок, тому будемо апелювати до вищих органів влади, щоб вони дали відповідні доручення. Адже Президент -- гарант безпеки нашої країни і мусить відреагувати на нинішню ситуацію ", --  вважає пан Курилюк.

"Ми розуміємо, що процес делімітації завершений та узаконений  Парламентами обох країн. А от до власне  продовження демаркації і до її проведення є суттєві питання. Відчув почуття сорому, коли побував на кордоні. Білоруси свою частину роботи виконують чітко і гарно, а у нас не виділені державні кошти на проведення демаркаційних робіт. Чимало претензій є й до управління лісового та мисливського господарства", -- зауважив депутат Юрій Ройко. Він також наполягає   переконати офіційний Київ в тому, що у "ветлівській проблемі" волиняни відстоюють не містечкові питання, а державні інтереси.

Комісія також вважає за потрібне вимагати від держави вжиття заходів стосовно збереження водного балансу на поліському прикордонні.  Для цього потрібно добиватися виділення державних коштів на  будівництво та ремонт  гідроспоруд в Любешівському та Ратнівському районах, а також  гарантії   доступу для контролю водного балансу. Депутати рекомендують ОДА також всерйоз зайнятися цими питаннями та  звертатися до Києва про виділення державних коштів.