Маніпуляції історичною пам'яттю - це складова боротьби за владу у Польщі, - волинський історик



 

 Cьогодні у приміщенні облради  відбулося засідання   "круглого столу", де обговорювали   тему: «Волинь-43» – складова антиукраїнської пропаганди Польщі». Захід   зніціювала ВОГО Волиньский край".

До участі   зголосилися перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, який модерував засідання, а також  науковці, експерти, представники місцевої влади та зацікавленої громадськості Волинської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

"Як відомо, у 2017 році польський Сейм встановив 11 липня – т «Днем пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА». Цього року Польща вшановує 75-ту річницю «Волинської трагедії» 1943 року, що вкотре супроводжується викривленням польсько-українських сторінок минулого, у  тому числі,   антиукраїнською риторикою польських посадовців та нічим не підтвердженим завищенням чисельності жертв із польської сторони та применшенням кількості українців, загиблих від рук польських збройних формувань.Частина заходів у рамках цілеспрямованої системної польської пропагандистської антиукраїнської акції «Волинь-43» відбуваються не лише на території Польщі, але й України, а їх cуспільну значимість підкреслює участь у них вищого керівництва обох держав. Нагнітання антиукраїнської пропаганди в Республіці Польща становить реальну загрозу національній безпеці України", - йшлося в офіційному прес-релізі ініціаторів заходу.

 Засідання "круглого столу" почали з молитви, яку прочитав священик УПЦ КП. Перший заступник голови облради подякував представникам за участь у засіданні та благословіння на його проведення.

Зауважимо, що до участі запрошували й Генерального Консула Польщі у Луцьку Вєслава Мазура. Однак, ані самого дипломата, ані інших представників консульства  на засіданні не було.

Перший заступник голови облради Олександр Пирожик, відкриваючи обговорення,  зауважив про важливість розуміння в українському політикумі та у суспільстві в цілому, що "Волинь-43" - це не локальна  проблема Волинської області та волинян, а це питання наддзвичайно важливе для всієї держави. Він нагадав, що Волинська обласна рада завжди оперативно та конструктивно реагувала на польські офіційні заяви, щодо конфлікту поляків та українців у 40-х роках минулого століття. "Цим самим, волинські депутати відстоюють загальнонаціональні інтереси", - зауважив пан Пирожик.

 Володимир Карпук , народний депутат України V та VI скликань зауважував на важливості встановлення історичної справедливості у питанні українсько-польських відносин взагалі, а не лише у контексті 40-х років.

  Кандидат психологічних наук, доцент, експерт із питань суспільної психології  Олексій Колісник  зауважив, що в світі поважають сильну ідентичність. "Польща пропагувала свою ідентичність завжди, а українська ідентичність пригнічувалася в різні часи тією ж Польщею, царською Росією, Радянським Союзом", - додав  науковець.  Він говорив про те, що у Польщі державна влада упродовж тривалого часу була більше зацікавлена у проведенні історичних досліджень, аніж українська.

Кандидат історичних наук, професор, СНУ імені Лесі Українки, керівник Редакційно-видавничої групи «Науковий центр історичних доcліджень Волині»   Микола Кучерепа наголошував, що питання історії українсько-польських відносин потрібно досліджувати науковцям, а не політикам. "Цими питаннями мають займатися тільки професійні історики. коли політики торкаються цієї теми, то виникають проблеми", -- зауважив професор. Він говорив і про проблеми  фінансування історичних досліджень в Україні. "Сьогодні потрібно виділяти кошти з Державного бюджету на наукові дослідження. але, крім того, українська дипломатія повинна професійно захищати наші інтереси в межах своєї компетенції", - вважає Микола Кучерепа.

Доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології та національної безпеки СНУ імені Лесі Українки  Анатолій Шваб  також говорив про проблеми політизації конфлікту. "Маніпуляції історичною пам'яттю - це  складова боротьби за владу у Польщі. Тема Волині експлуатується в Польщі для того, щоб підвищити політичні рейтинги", -- вважає історик.  

Волинські науковці також зауважили, що в Польщі насправді не так багато дослідників польсько-українського конфлікту. але, разом з тим, вони визнають, що тема дуже популяризується. Доктор історичних наук, професор, СНУ імені Лесі Українки   Оксана Каліщук  розповідає про свої спостереження під час перебування в сусідній країні: "Коли ви відвідаєте будь-яку книгарню в Польщі, то побачите там багато літератури про трагедію на Волині. Всі ці книги дуже якісні і написані доступною мовою. У наших книгарнях такого побачити не можна". Науковець пропонує виправляти цю прогалину: "Нам треба писати книги та перекладати їх на польську, англійську мови, як це роблять зі своєю літературою поляки. Це потрібно, щоб вийти з дискусії в обмеженому вузькому колі внутрішніх науковців. Лише одна назва буде зацікавлювати сусідів прочитати нашу позицію, вони захочуть знати, що ми про це говоримо. А це дасть змогу донести нашу думку до багатьох людей".

Між тим, участь в "круглому столі" взяв український автор - Юрій Зилюк, журналіст, літератор, дослідник, член Національних спілок журналістів та письменників України. Він потішений словами Оксани Каліщук. Його книга "Доки смерть не розлучить нас" - про події на Волині в 40-х роках. Письменник написав сценарій фільму за мотивами цього твору, однак не має фінансування на зйомку картини. Ціна питання - 1 млн 100 тис. грн. "Кремль профінансував польський фільм "Волинь", де спотворили історію та розпалили міжнаціональну ворожнечу. У мене є книга, де зібрані свідчення очевидців. Я неодноразово готував звернення про зйомки фільму у відповідь, який буде побудований на реальних фактах. Втім, цього не сталося, й впродовж трьох років влада віднікується. А такий проект побачили б мільйони", -  каже Юрій Зелюк.

За підтримкою автор звертався й до обласної ради. Є позитивне рішення постійної комісіі з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму з цього приводу, однак  в обласному бюджеті коштів допоки не передбачали.

Олег Баган,  кандидат філологічних наук, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова говорив про важливість уміння якісно апелювати до антиукраїнських проявів польської політики: "У цій темі не має бути емоцій, а тільки факти".  

Представник Українського інституту національної пам'яті на Волині Лесі Бондарук у своєму виступі звернулася до українських медійників, порадивши стежити за методичними рекомендаціями Інститутут. Вона закликає не вживати термінів "Волинська трагедія", або, тим паче "Волинська різанина". Науковець радить журналістам та політикам у своїх висловлюваннях послуговуватися терміном "польсько-український конфлікт". Вона закликає політиків до більш лояльної риторики стосовно нинішньої української влади. На переконання Лесі Бондарук, Президент України, Уряд та Міністр  закордонних справ - не байдужі до питань польсько-українського конфлікту, мають достатньо компетенції у цій темі і роблять все можливе для захисту національних інтересів.

З такою позицією не зовсім погоджується Михайло Галущак – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. Він розповів про прояви польського сепаратизму у Львові,   на які не має відповідної реакції СБУ.

Після дискусій на обміну думками учасники "круглого столу" підтримали за основу проект резолюції. В остаточний документ обіцяють внести пропозиції та редакційні поправки, які висловлювалися упродовж засідання.