Чи був ефект від мораторію на продаж сільськогосподарської землі? - цитатник "Відкритої влади"



Що дав українцям цей мораторій? Чи виграли власники паїв? Які наслідки для сільськогосподарських виробників? Про це говорили учасники програми "Відкрита  влада. Область" 2 жовтня.

 

Від мораторію виграло багато українців...

Валерій Діброва - депутат обласної ради, керівник сільськогосподарського підприємства

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був накладений при прийнятті Земельного кодексу України в 2001 році. В той час я був народний депутатом України.   Тоді всі щиро вірили, що упродовж 5-7 років в Україні буде напрацьована законодавча база для запровадження регульованого державою ринку землі. На жаль, цього не сталося і ми маємо те, що маємо...
 Сьогодні 70% сільськогосподарської землі перебуває в орендно-правових відносинах. Не реалізоване право власності, але реалізоване право користування. Власники паїв і не виграли, і не програли. Якщо вони віддали в оренду паї підприємству, що конкурентноспроможне на ринку, то вони отримували достойну орендну плату. ТзОВ "П'ятидні" виплачує  3 тис. 600 грн за кожен гектар. Це - понад 150$. Це - середня європейська орендна плата на сьогодні. Ми дуже добре знаємо ті цифри. Такі кошти платять в Польщі, Литві, Латвії. Від мораторію виграло багато українців...
Питання, хто і що хоче зараз, коли йдеться про запровадження ринку землі. Ринок землі взагалі  існує. Є таке поняття як договори емфітевзису. Ми також таке практикуємо. Але йдеться не про продаж землі, а про довготривале користування. Людина отримує, або одноразово, або ж упродовж кількох траншів практично вартість за цей пай. Люди використовують ці можливості для життєвих потреб. Ціна коливається від 1200$ до 2000$ за гектар. Це - та ціна, яку пропонують сьогодні в Україні. Але знову ж таки цей договір емфітевзису не надає право власності, а право довготривалого користування. Звичайно, мені чи іншому товаровиробнику хотілося би за ті гроші купити право власності, а не право користування.
На Заході люди виграють від оренди землі: невеликі паї - велика орендна плата. На Сході, де паї по 10 га, нема такої орендної плати. Думаю, коли впроваджуватиметься ринок землі, то він рухатиметься зі Сходу на Захід.
Коли починаєш на землі працювати, то підвищується її цінність. В минулому році ми почали роботу на території Вишнівської ОТГ. Там були землі зарослі чагарниками, який вже став деревами. Ми вклали мільйони в меліорацію.   Користь від цього є не тільки на тій землі, де ми господарюємо,  а й на землях фермерів та одноосібників. А ще там практично  є невитребувані земельні паї. І ми вишукуємо власників, чи їхніх спадкоємців та нащадків. Ми попереджаємо: "Беріть землю, бо завтра її мати не будете, адже держава забере". Коли ми починаємо людям платити за землю, до неї проявляється інтерес. Коли вона була вкрита чагарниками, то її цінність була - нуль. Люди відмовлялися її обробляти.

Земельний ринок показав свою ефективність в усіх системах та в усі часи

Ярослав Шабала - доктор історичних наук, професор, завідував кафедри археології, давньої та середньовічної історії України СНУ ім. Лесі Українки

Історично, економічно і в усіх відношеннях Україна програла через цей мораторій. На моє глибоке переконання, тоді, коли приймали мораторій можна було би вже прийняти закон про земельний ринок. Які підстави я маю для такої думки? Це - загальносвітова практика.   Історичний досвід показує, що будь-які ринкові трансформації в аграрному секторі не є повноцінними без   ринку землі.

Я досліджував аграрні реформи, які здійснювалися на території Волині упродовж 19 та початку 20 століть. Першою масштабною була "столипінська" аграрна реформа. Одним із ключових її елементів   було запровадження активного ринку землі. З перших років ця реформа почала давати ефект. В жодному році не спостерігалося спаду аграрного виробництва, як не було в умовах, що склалися після незалежності України. Та ж сама  ситуація була у міжвоєнне двадцятиріччя, коли аграрну реформу проводила польська влада. В основі цієї реформи були ринкові відносини і функціонував повноцінний ринок землі. З року в рік ми спостерігаємо не спад, а піднесення аграрного виробництва. По будь-яких показниках і без будь-якої політики наводжу ці факти. Але там був реальний механізм запровадження ринку землі. І в першому, і в другому випадку держава мала механізм і свого гравця на цьому ринку землі, яким був державний сільськогосподарський банк. Це був найголовніший запобіжник проявам тінізації на аграрному ринку, корупції чи спекуляцій. Тобто, земельний ринок показав свою ефективність в усіх системах та в усі часи. Якби він був запроваджений вчасно, то сьогодні не йшла би мова про те, чи на часі ринок землі. Якщо жартома, то скажу: "Ні, не на часі, бо це вже давно потрібно було зробити". Принаймні після указу Президента Кучми 3 грудня 1999 року, коли було дозволено брати земельні паї та виділятися з ними.  Тоді відразу потрібно було розробляти механізм реалізації   права приватної власності.

На питання хто програв чи виграв від мораторію... Однозначної відповіді немає. Окремі підприємства стали добрими господарниками і дійсно зуміли налагодити аграрне виробництво та розумно розпорядитися землею і платити людям достойну ціну за паї. Не скажу, що вони виграли, але й не програли.

 

Ми виконуємо   роботи не на власній землі, а на тій, що орендуємо. Фактично ми збільшуємо її вартість на завтра, якщо буде запроваджено ринок  

Валентин Чернецький -  заступник голови постійної комісії  обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин; керівник сільськогосподарського підприємства

 

Аграрне підприємство виплачує орендну плату у відсотковому розмірі від нормативної грошової оцінки землі. В сфері діяльності нашого підприємства - дуже різна нормативно-грошова оцінка, бо різна якість землі. Ми сплачуємо орендну плату в розмірі 7,8,14 % , залежно від статусу землі. Є багато землі, за яку ми платимо, але не можемо використовувати з тих чи інших причин.
Щодо мораторію... Не можна однаково судити про всю країну. Досвід нашого підприємства "Ратнівський аграрій" частково ексклюзивний. Ми працюємо  в поліській глибинці. Чи виграли наші пайовики від мораторію? Виграли точно, бо до нас ніхто не хотів обробляти цю територію. Мінімум 10 років вона заростала чагарниками. Чи виграли люди після того, як прийшло підприємство? Так. Ми привели ці землі до нормального стану і почистили частково меліоративні канали. Ми частково відновили дренажні системи. Але ми виконуємо ці роботи не на власній землі, а на тій, що орендуємо. Фактично ми збільшуємо її вартість на завтра, якщо буде запроваджено ринок землі.
 

Не можна починати продаж землі в країні, в якій триває війна, в якій за даними ООН більшість населення живе за межею бідності

 Олександр Пирожик - депутат обласної ради

Я згоден підтримати ту думку, що навіть, якщо не виграли від мораторію, то, принаймні, не програли. "Не програли" - для мене ключове слово.  Неправильно дозволити продаж земель сільськогосподарського призначення, не впорядкувавши земельний кадастр, не навівши ладу в системі земельних відносин, а ми знаємо, які там є зловживання і воїни АТО на цю ситуацію скаржилися. Якщо не впорядкувати всю законодавчу базу, то отримаємо в результаті дикий ринок.
От ми говоримо, як добре, що Литва провела люстрацію. Але, коли вони почали продавати свою землю...  Вони зараз визнають, що допустили багато помилок. Сьогодні більшість литовських земель у власності іноземців. Вони кажуть: "В нас держава на орендованій землі". Казіс Старкявічус, тодішній міністр АПК зараз визнає, що вони віддали землю російському капіталу, своєму ворогу . Він визнає, що вони допустили велику помилку, бо не обмежили кількість землі в одні руки, не передбачили, що можуть бути якісь родинні, бізнесові та інші партнерські зв'язки.  Врезультаті фірми набирали по 500 га, як передбачав їхній закон в одні руки і потім через інші фірми, юридичні особи , продавали. Вийшло в результаті, що одна людина зосередила в своїх руках 35 тисяч гектарів! Наголошую, що Волинська обласна рада в лютому 2018 року вже приймала звернення до центральної влади про недопущення ринку землі. Зацитую: "Верховна рада прийняла правильне рішення про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обороту земель сільгоспризначення  і розробки необхідних нормативно-правових актів. Не можна починати продаж землі в країні, в якій триває війна, в якій за даними ООН більшість населення живе за межею бідності. Облрада за це голосувала практично одноголосно. Давайте будемо  послідовними. У нас що припинилася війна ?
В Ізраїлі, в Данії, в Лоландії і навіть в Китаї понад 90% землі є у власності держави. В Канаді - 94% . Лише США у свій час дозволили продаж . В них у власності держави залишилося тільки до 30%.

З 7 мільйонів власників по всій Україні, вже 1 мільйон людей померло

Юрій Горбенко - директор департаменту агропромислового розвитку ОДА

Частина людей виграли від того, що існував мораторій на продаж землі. Там де господарюють хороші підприємства, пайовики не втратили. Але є частина власників паїв, які дійсно втратили. В нас в області 250 тис. власників паїв. З 7 мільйонів власників по всій Україні, вже 1 мільйон людей померло. Ці люди мали паї і не скористалися можливостями . Начебто маючи свою землю, вони не змогли нею розпорядитися: ні коштів не отримали, ні в заставу не змогли надати. Вони вже втратили. Ті, хто сьогодні хоче продавати свою землю, якщо не буде закону про ринок землі, знову ж таки будуть програвати. Міські люди використали свій приватизаційний сертифікат, а селянам дали документ, яким би він мав розпоряджатися, а він не може ним розпорядитися. Ринок назрів. Не треба боятися. Ніхто землю не продасть з першого дня і одномоментно. По-друге, декларується, що буде ринок землі, а нормативно-правові документи - це великий час, щоб їх підготувати, аби не було скуповування в одні руки, чи іноземцями.

Ми хочемо бути Таджикистаном чи Швейцарією?

Олександр Омельчук - депутат обласної ради

Не згідний з Олександром Пирожиком. Він подає викривлену інформацію відносно ринку землі в інших країнах. США має 93% сільськогоподарської землі в приватній власності. Вартість одного гектара 10 тис. доларів. Канада - 65% сільськогосподарської землі у приватній власності, ціна - 4 тис 750 доларів. Австрія - 53% приватизованої землі. Ціна гектара - 42 тис. доларів. Швейцарія - 100% землі у приватних руках. Ціна - 70 тис. доларів. В Латвії, де 99% в приватній власності, найнижча ціна - 1400 доларів. Пострадянські країни. В Казахстані - 98% землі в оренді. В них гектар коштує 400 доларів. В Таджикистані - лише оренда. В цю країну приходить нуль інвестицій. Там проживає найбідніше населення на пострадянському просторі. Ми хочемо бути Таджикистаном чи Швейцарією?