«Волиняни завчасно мають знати, коли буде ремонт їхньої дороги», - Юрій Цейко. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ

Фото: 

Депутат Волиньради і підприємець Юрій Цейко – один з тих, хто точно знає, як на Волині створити бізнес, як його берегти і розвивати і що цьому заважає.  Власне, депутатська комісія з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ об’єднує саме таких обранців і вона одна з тих, де питання порядку денного розглядаються найретельніше.

У рамках проекту «Перший в облраді» говоримо з головою комісії, депутатом Волиньради Юрієм Цейком про те, на чому зосереджували свою увагу члени комісії у 2018-му.

- Юрію Феодосійовичу, до складу комісії, яку ви очолюєте, входить чимало обранців-бізнесменів. Для прикладу, фермер Володимир Яренчук, керівник «Волиньторфу» Іван Киричик, власник транспортної компанії Сергій Леонтьєв… Це – плюс, бо свідчить про те, що комісія справді професійна. Але кожен із таких людей має і свій досвід і свою думку. Чи не складно досягати конструктиву?

- Конструктиву нам досягати нескладно. Відтак у нашій комісії якраз мало політичних моментів. У нас підхід – господарський. Ця комісія згуртувала людей, які є підприємцями, мають свої власні справи, проекти… Тому ці люди хочуть не просто працювати задля годиться, а розібратися у процесах детально: як проводиться та чи інша робота, наскільки якісно виконуються певні речі. У нас мало не в кожного виникають свої пропозиції.

Крім того, тут депутати, які часто бачили, як ті чи інші речі робляться за кордоном. Бо вони у бізнесових справах часто там бувають. Тому вони й такі прискіпливі.

Але я завжди наполягаю, щоб кожен мав право висловитися. Кожен із нас хоче, щоб було краще. Якщо депутатам не давати можливості висловити свою думку, то тоді як вони мають впливати на стан справ?

Стараємося запрошувати фахівців. Проблематика комісії – широка: це і економіка, і ЖКГ, і бізнес… Іноді змушуємо адміністрацію працювати, пояснювати нам ті чи інші нюанси. Ми не працюємо для галочки.

Мені подобається, що ми представляємо різні фракції, але всі хочемо одного: напрацювати механізми, які покращать ситуацію в певних галузях. Всі ми рано чи пізно складемо повноваження, і хочеться щось після себе лишити.

От чому ми добиваємося формування переліку доріг для ремонту? Я хочу, що люди розуміли, коли підійде їхня черга на ремонт дороги. Щоб вони це чітко знали, а не мітингували тут під вікнами чи перекривали дороги.

- Тобто ви вважаєте, що на Волині треба змінити підходи до ремонту доріг?

- Так. Спочатку мають бути чіткі правила відбору доріг для ремонту, має бути визначена черговість. На жаль, ми не можемо зробити багато доріг за один рік, хоча після створення державного дорожнього фонду коштів на це виділяється більше. Але було б простіше, коли б перелік складався на 3-5 років вперед. Керівник ОТГ не ходили б тут і не оббивали б пороги.

Ми маємо розуміти, які дороги ремонтують в першу чергу. Нам кажуть: це дороги, які сполучають райцентри з Луцьком, ОТГ з районними центрами. Так і треба. Але давайте складемо перелік. Варто провести обстеження доріг, щоб побачити, де ми маємо капітальний ремонт провести, а де можемо обійтися поточним.

Ми сьогодні не можемо сказати: адміністрація вибрала дороги для ремонту правильно чи неправильно. Ми не можемо сказати, чи використовують вони свої політичні вподобання, виділяючи кошти на ці ремонти чи ні. Власне, тому й вимагаємо правила і чіткий список. Коли буде видно, що його дотримуються, не виникатиме ніяких питань і підозр.

- А чує вас адміністрація зараз?

- На жаль, не чує. Вже всі строки вийшли, за які ми просили їх визначитися. Знову перенесли це питання про перелік доріг. Ми ж розуміємо, що зволікання тут не користь. Бо це затягує ремонти, і потім вони відбуваються в сніг, як цього року.

- Але ви маєте досвід роботи головою райдержадміністрації (Юрій Цейко був головою Луцької РДА, - авт.) І прекрасно, напевне, розумієте, чому в ОДА не погоджуються з пропозицією депутатів скласти відповідну програму ремонту доріг… Чому?- Тому що дуже хоче, аби до них все ж таки приходили і домовлялися. Тому що і адміністраціям доводиться до керівників на місцях звертатися, коли йдуть виборчі кампанії. Це їм цікаво. Коли я працював, мені казали: «А нащо тобі їздити в ті громади, де мала кількість виборців?».

Тому я й кажу, що ми можемо забути про малочисельні населені пункти, керуючись певною вигодою. Завжди комусь може бути цікаво працювати в ручному режимі. Мені, наприклад, цікавіше працювати за правилами. Наприклад, коли є перевиконання бюджету можна у відсотковому відношенні автоматично ділити кошти на медицину, освіту, будівництво і так далі.

- Зараз дуже актуальна проблема «Волиньторфу». Ви як голова комісії з питань промисловості як бачите вирішення цієї проблеми?

- По-перше, треба зрозуміти, наскільки це важливо. Ми знаємо, що велика кількість об’єктів комунальної власності працюють опалюються тільки торфобрикетом, так само й багато волинян його купує. Сьогодні черги стоять за брикетом. Напевне, вони виникають і через те, що його недостатньо виробляють.

Тому я б не відмовлявся від торфу. Та й від жодного іншого виду палива. Навіть вугілля. Це зараз, можливо, вугілля – в мінус йде. Але це до певної пори. А коли ми повністю перейдемо на імпортну сировину, тоді зрозуміємо, що своє вугілля нам добувати було б краще, бо воно дешевше. Це альтернатива газу. Вона регулює ринок енергії в області.

- Один із питань, яке розглядала ваша комісія напередодні сесії 20 грудня, - звернення до Кабміну щодо необхідності зменшення ціни на газ. Комісія підтримала цей проект. А ви не вважаєте, що це популізм, бо звернення нічого не дасть?

- Нічого не дають, бо сама Верховна Рада чи той же Кабмін не хоче нічого змінювати. Завжди є можливість змусити Кабмін змінити ціну.Як можна вплинути на ціну? Не обов’язково продавати населенню газ за собівартістю. Навпаки – за цінами, що нижчі собівартості. Але як перекрити різницю? Треба глянути, де заробляють великі гроші. Банківські системи. Значить варто збільшити податкове навантаження на банківську систему і закрити таким чином ціну газу для населення.

Тобто ціну газу держава формує сама. І все можна сформувати. Головне, щоби в цілому держава була з плюсом. У нас же хочуть, що в плюсах були ті чи інші структури. Вибачте, але в людей немає зарплати. Ми економіку не можемо запустити з такими цінами.

- На Волині вже затвердили обласний бюджет на 2019 рік. Однак часто можна почути критику за те, що він кволо наповнюється. Як думаєте, в чому проблема?

- Проблема в тому, що в облдержадміністрації, де планують бюджет, нема управління розвитку економіки. Чудово: треба допомагати малозабезпеченим громадянам, треба субвенції і субсидії надавати… Але в першу чергу ми маємо думати над тим, як наповнити бюджет.

З одного боку, ми можемо дати гроші на купівлю чи будівництво житла в кредит. А уявіть, що ми дамо кошти людям на розвиток бізнесу. Той бізнес почне заробляти, і тоді людина чесним способом заробить собі на житло. Сама заробить!

У бюджеті завжди, з часів Незалежності, передбачалися невеличкі суми грошей на розвиток підприємництва. Частково це є. Ми виділятимемо кошти на утримання худоби, наприклад. Але це мізер. Сьогодні не потрібно давати гроші тим, хто твердо стоїть на ногах. Маю на увазі крупних товаровиробників. Що їм вже давати? Вони вже не знають, де ті гроші класти! Треба інвестувати у нові сфери економіки. Наприклад, у переробку.

- Як ви оцінюєте підхід Волинської облради до розвитку комунальних підприємств?

- Моє бачення: коли бізнес не хоче входити в ту чи іншу галузь, ці прогалини має закривати держава. Якщо ми бачимо, що сьогодні громадський транспорт, яким перевозять волинян, - бажає бути кращим, м’яко кажучи, то держава має створювати комунальні підприємства, автобусні парки і закривати ці моменти. Або: не хоче підприємець займатися вивезенням сміття в селах, значить створюйте комунальне підприємство. Але якщо є підприємець, який готовий вкласти свої гроші, держава має тільки регулювати відношення між ним і громадянами.

- Наскільки ефективною є робота комісії? Чи дослухаються до позиції депутатів, що є членами комісії, у сесійній залі?

- Чим більше людей бере участь у плануванні того чи іншого питання, тим краще. Мені здається, що Волинська ОДА мала б радитися з нами: з депутатами облради, які мають за собою певні напрацювання, певний досвід. І нас мали б спитати: а чи поділяєте ви думку, що фінансувати треба цей об’єкт, а не інший?

На жаль, цього там не хочуть. І навіть якщо й відправляють на комісію фахівців, то не з такою місією, аби почути від нас пораду, а просто щоб ми проголосували. Постійно хтось щось хоче сховати. Ми постійно шукаємо, де щось сховали. Ну, це ж не робота! Ми повинні працювати разом. Хоча якраз у нас на комісії це певним чином навіть виходить.

Бо можна, повірте, проводити засідання за півгодини. Але з чим ми тоді підемо до людей? Їм мало сказати: «Бо так прийняла сесія». Їм треба пояснити, чому. Мені б хотілося плідної роботи ОДА та облради. Не шукати, хто перший, а хто другий: ми разом несемо відповідальність перед нашими людьми.

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА

Фото: Олександр ДУБОВ (для Перший)