Про що мріє та чим живе голова Волинської облради Ірина Вахович

Фото: 

Минули майже 100 днів, відколи посаду голови Волинської обласної ради посіла жінка – і це вперше в історії цього виконавчого органу області. І попри те, що  склад обласної ради – здебільшого чоловіки, Ірина Вахович злагоджено і на рівні працює  з усім депутатським корпусом.

25 жовтня у проєкті «Відкрита влада. Область» на каналі «Аверс» посадовець у відкритому форматі спілкувалася з журналістами.

– Ви вийшли з фракції «Укроп», чи плануєте увійти в іншу політичну силу?

– Я вийшла для того, аби конструктивно працювати з усіма фракціями. Іншої політичної сили я не розглядаю.

– Наступна сесія облради буде «бюджетною». Чи відомо, коли прийматиметься бюджет: в кінці цього року чи на початку наступного?

– Я думаю, що бюджет буде прийнято в кінці цього року. Це потрібно для того, аби уже у січні ми чітко бачили, з чим стартуємо. Основна складова для нас – це складова розвитку. І ми розуміємо, що обласний бюджет на сьогодні не має тих ресурсів, яких би хотілося, тому нам дуже уважно потрібно розглядати пріоритети, які маємо забезпечити у фінансовому розвитку на 2020 рік.

– Дуже наболіле питання – обміління Світязю. Які ви бачите першочергові кроки для вирішення цієї проблеми?

– Волинська область на сьогодні має великі проблеми з водними ресурсами в цілому. Це не тільки обміління Світязю, а й взагалі Шацьких озер, і озер та річок області загалом. Проблема Світязю – це, звісно, катастрофа. Бо насправді, попри загальне обміління озер, на Світязі ця ситуація просто катастрофічна. Виїжджала наша робоча група в Білорусь на Хотиславськийкар’єр. Згідно з висновками наших спеціалістів, проблема– не у кар’єрі. Друга причина, яка озвучувалася, –кліматичні умови. Тому ми сподівалися, що уже в жовтні-листопаді підуть дощі і ми побачимо прибуття води у Світязі. Але через сонячну погоду ситуація тільки погіршилася. На цій сесії погодили виділення 150 тисяч гривень для Інституту водних проблем і меліорації НААН України, який займатиметься цією проблемою.

На сесії я ініціювала створення робочої групи, яка всі ці висновки буде систематизувати. Управління водних ресурсів нашої області  теж буде у складі цієї групи. Шацький національний парк зараз фінансує дослідження фізико-механічного інституту, який розташований у Львові. Передбачається, що канали між Світязем і підземними водами забиті і їх потрібно прочистити.

Хоча, тут є загроза, аби після прочищення каналів вода не опустилася ще більше. Тому першим ділом нам потрібно зробити науково обґрунтовані висновки. У 1972 році була подібна ситуація, але озеро саме відновилося. Зараз із конкретного: чекаємо висновків, збереморобочу групу, проведемо наради, де визначимо алгоритм подальших дій. Народні депутати від Волині теж доєдналися до цього процесу. Ми робимо усю комплексну роботу, і я сподіваюся, що результат буде, хоч природні умови діють проти нас.

– Яка ситуація з ДП «Волиньторф, адже при керівництві Гунчика і Савченка (ексголови Волинської ОДА, – прим.) блокувалося виділення площ під розробку та неодноразово заявлялося, що підприємство на межі банкрутства і закриття? І чи доцільно включати «Волиньторф» у перелік на приватизацію, і чи може бути воно комунальним?

– Ми якраз написали звернення до президента і до прем’єр-міністра для того, щоб не включали «Волиньторфу»у списки на приватизацію, тому що воно прибуткове, має площі під розробку, ефективно працює, майже 400 осіб там працевлаштовані. У зверненні я просила передати це підприємство в комунальну обласну власність. Обласна рада зробить все, аби це стратегічно важливе підприємство зберегти для Волині.

– Щодо створення повітів на Волині. Нам пропонують три. Хоча депутати виступають, що має бути не менше від чотирьох повітів, а Луцьк повинен бути, як окремий район.

– Всі депутати, і волиняни зокрема, виступають за те, щоб були хоча б 4 округи. І постає питання, де ж той четвертий округ і які межі він матиме? І тут є дискусії. Є варіант: Ратне, Камінь-Каширський, Любешів і частина Маневичів. Але маневиччани мало не щодня пишуть листи, телефонують, аби їх не ділили. Вони погоджуються на приєднання до Луцька або ж, аби вони були центром і до них приєдналисьКамінь-Каширський і Любешівський райони. Від Ратнівщини теж щодня отримуємо звернення, щоб їх приєднали до Ковеля, бо в них є своя співпраця.

Ми відстоюємо четвертий округ. І сподіваємося, що він буде таким: Любешів, Камінь-Каширський,Маневичі і центр, який оберуть. Насправді на сьогодні є більша проблема в створені ОТГ. Маємо їх уже 51. І частина з них є фінансово-проблемними, тож без укрупнення тут не обійтися. На сьогодні є питання і щодо Луцька, адже місто обмежене в своєму розвитку, адже ОТГ постворювалися навколо міста і не хочуть об’єднувалися з ним. Така ж ситуація і з містом Ковель.

Звичайно, ОТГ не хочуть добровільно об’єднуватися з містом, бо в них прекрасна ситуація: є свої підприємства. ПДФО – основний податок, який формує фінансову спроможність, вони забирають собі і навіщо ділитися?

– Чи передбачається фінансування для стратегічно важливих об’єктів області на 2020 рік?

– Так. Однозначно. І це будуть комунальні об’єкти області, бо обласний бюджет має фінансувати першочергово саме їх, це його функція. Обласні комунальні заклади інших джерел фінансування не мають. Якщо говорити про школи і садочки, які розташовані в ОТГ, ми будемо їх теж дофінансовувати, але обласна комунальна власність мусить бути пріоритетом в бюджеті.

Серед проблемних комунальних об’єктів – санаторій «Лісова пісня», який потребує надзвичайно великих капіталовкладень, і це наш шанс для розвитку туристичної інфраструктури. Це є і наші заклади культури. Адже, приміром, наша обласна філармонія – в занедбаному стані, стоїть питання, чи її ремонтувати, чи взагалі знайти їй якесь інше місце. Бо вона уже понад 50 років – у непристосованому приміщенні колишньої автостанції. Це і наші музеї. Значних капіталовкладень потребує краєзнавчий музей.

Це і лікувальні заклади –неонатальний центр, де потрібно відремонтувати перший-третій поверхи, на що треба 28 мільйонів гривень. Це і інфекційна лікарня, де ремонт завершується, але потрібно ще докупити обладнання. І зараз Ігор Палиця по коштах соцеконому2019 року відстоює цю позицію у Верховній Раді, для того, щоб дообладнати цей заклад. Також маємо дві проблемні медичні установи:онкодиспансер і тубдиспансер, які потребують значних капіталовкладень.

– Чи перспективною є вугільна галузь на Волині?

– Є дві проблеми сфери вугільної галузі Волині. Ті, що маємо діючі шахти, там заборгованість із заробітної плати – 65 мільйонів гривень на сьогодні. Друга проблема – комунальні платежі, які вони не сплачували довгий період часу, – кредиторська заборгованість сягає майже 1 мільярда гривень. Далі стоїть питання ефективності роботи цих шахт. На сьогодні вони видобували 14 тисяч тонн вугілля, яке вони не мають, де реалізувати. Бо це є буре вугілля, яке не є високоякісним.

Зараз Ігор Палиця здійснює перемовини, аби вони передавали своє вугілля на «Центренерго». Що стосується шахти №10, там є великі поклади, але на сьогодні вона нічого не видобуває. Ось така безгосподарність була допущена.

– Чого ви найбільше боїтеся на посаді і як вам вдається чиновницьку роботу в облраді поєднувати з викладацькою діяльністю?

– Найбільше боюся не справитися і не показати хороші результати. А на рахунок викладацької діяльності – фінансовий менеджмент викладаю у суботу і неділю. Тобтопрацюю без вихідних, але справляюся.

– Ваша мрія на сьогодні?

– Щоб були можливості – фінансові, організаційні, кадрові, аби забезпечити повноцінний розвиток Волині. 

Ірина Бура