Перший в облраді: «Волиньторф» та закриття «Укрпошти» в селах, – про що розповів Юрій Цейко

Фото: 

Голова комісії з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ Юрій Цейко розповів «Першому» про найгарячіші питання, які виноситимуться на сесію Волинської облради.

У бліц-інтерв’ю він поділився своїми думками про індивідуальне опалення у квартирах, проблему «Волиньторфу» та ліквідацію відділень «Укрпошти» у селах Волині.

–  В Україні хочуть зробити індивідуальне опалення у будинках та квартирах. На вашу думку, чи варто переходити на нього?

– Якщо у селах є альтернатива між газом і твердопаливними котлами, то в місті у багатоквартирних будинках такого вибору немає, адже  вони не мають права індивідуально ставити собі опалення: чи це електричне, чи газовий котел. Вони можуть тільки від підприємства отримувати тепло. Це ставить людей в різні умови, бо одні можуть опалювати помешкання, як вони того хочуть, а інші потрапляють у залежний стан.

– Чим такий варіант опалення кращий?

– На сьогоднішній день комунальним підприємствам немає конкуренції. Вважаю, що вони неправильно здійснювали свої послуги. Наразі ці комунальні підприємства не є прибутковими: вони не надають якісні послуги,  та й в цілому вони не надають послуги, які потрібно. Люди не хочуть через це платити гроші, відповідно підприємства не мають коштів і не можуть здійснювати свої послуги.

Цю проблему потрібно вирішувати. Якби йшла приватизація комунальних підприємств, вони «вливали б» туди свої кошти і справді намагалися б зробити своє підприємство прибутковим. Ми сьогодні зводимо нові будинки, урочисто розрізаємо стрічки, розголошуємо, піаримось, але ми не передбачаємо кошти на його утримання. Ось так і ситуація з багатоквартирними будинками, які обслуговують ці комунальні підприємства, – вона дійшла до краху.

Через те, що вони «вирвати» нічого з того не можуть, тому такі великі тарифи й ставлять на постачання гарячої води й тепла.

На мою думку, коли нададуть можливість людям встановлювати індивідуальне опалення, то з’явиться конкуренція. Тоді комунальні підприємства на своїх локаціях надаватимуть кращі послуги. Можливо, вони подорожчають, але не на значну суму, адже тоді люди «переходитимуть» на індивідуальне опалення. Вони муситимуть шукати шляхи, аби зацікавити своїх мешканців, щоб вони не ставили котли.

– Що найбільш проблематично може бути при переході на індивідуальне опалення?

– На початку буде проблема в тому, що комунальні підприємства працюватимуть собі в мінус, вони муситимуть знайти інвестора, який зможе їх профінансувати.

 

Проблема для самих громадян, які захочуть ставити індивідуальне опалення, полягатиме в тому, що власником будинку, окрім ОСББ, частково є комунальне підприємство. Тут питання полягає в тому, чи дадуть вони завести трубу, вивести комин на дах, ось  тут і почнуться проблеми – в отриманні дозволу, аби встановити котел.

– На Волині одним із проблемних є питання «Волиньторфу». Чи варто його приватизовувати і чому?

– Вважаю, що всі стратегічні об’єкти, такі як добування газу, виробництво електроенергії, має контролювати держава, адже на цей товар – найбільший попит.  Підприємство «Волиньторф» підпадає під цю категорію. Воно прибуткове, для чого ж його тоді продавати? Тоді держава отримуватиме від нього менше податків, аніж є зараз.

– «Волиньторф» має нестачу земель для користування. Хто має займатися цією проблемою?

– За будь-який бізнес, чи то приватний, чи то державний, має відповідати адміністрація, тому що вона займається збором податків, через це вона й має бути зацікавленою, аби це підприємство працювало.

Чомусь так склалося, що якщо це приватне підприємство, то ми можемо лише перевіряти, а допомагати не потрібно. Вони передусім мають думати, як те підприємство має працювати, бо це ж не тільки податки, а ще й робочі місця. Тоді люди не виїжджатимуть за кордон і не шукатимуть кращого життя.

– На промисловій комісії також розглянули питання закриття поштових відділень у селах Волині. Як ви вважаєте, чому взагалі воно виникло?

– Наведу приклад: ось є великий супермаркет, вони насичують його певними товарами. На одному вони зроблять надбавку 1%, а на іншому– 10%. Якщо полички не заповнити різним товаром, а лише тим, який найбільше купують, наприклад, хлібом, то лише на ньому ти мало заробиш. Воно, може, й не покриває тих затрат, але коли людина йде за хлібом, то може надивиться собі ще щось. Якщо супермаркети неправильно ведуть бізнес і викидають те, що неприбуткове, то це призводить до масового клієнтопотоку.

 

Так само ми маємо розглядати і питання поштових відділень. Як це ви собі рахуєте, чи ця поличка тобі приносить дохід, а ця ні? Вони мають в цілому враховувати свій бізнес. Чи ваша «Укрпошта» прибуткова? Прибуткова.

Наведу приклад по маршрутках: є села, де хороші дороги, де автобус не б’ється, а є навпаки – гірші. Але маршрути на аукціон виставляються пакетом, де по двох прибуткових дається один неприбутковий. Хочеш – бери, не хочеш – не бери. Точно так само ми маємо розглядати й пошту.

Я не хотів би, щоб «Укрпошта» закривалась, бо якщо не буде сільської ради, школи, медпункту, пошти, то село вимре.

– На комісії говорили, що «Укрпошта» частково хоче стати банком. Як ви думаєте, це потрібно?

– Хоч я й старшого покоління, але все ж користуюся новими ресурсами. Звісно, спочатку це складно, але коли вже наловчишся користуватися, наприклад, інтернетом, то стає легше робити якісь операції, чи то переслати гроші, чи оплатити товар. Все прогресує, йде вперед, тому вважаю цю ідею хорошою. «Укрпошта» має вивчати потреби своїх клієнтів, це робиться не тому, що їм так захотілося.

За кордоном так і є, і це нормально.