Перший в облраді: Людмила Тимощук про недобір у медколеджі, реорганізацію лікарень та інсулін

Фото: 

Медицина Волині потерпає від багатьох проблем. Одні назрівали багато років, інші виникли порівняно недавно. Цьогоріч зокрема різко зменшилась кількість вступників у Луцький базовий медичний коледж, який готує молодших спеціалістів, а середній бал атестата охочих стати медиком суттєво знизився порівняно з попередніми роками.

Про найпроблемніші питання, які вирішуватимуть депутати облради на найближчій сесії, у бліц-інтерв’ю «Першому» розповіла голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства Людмила Тимощук.  

– У регіональну Програму підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на 2018-2019 роки комісія рекомендує внести зміни, які передбачають створення груп швидкого реагування для роботи з атовцями. Чи можна їх вважати заміною до того часу, як створять Центр реабілітації для атовців?

– В якомусь сенсі так. Створення груп реагування – це проміжний період до створення реабілітаційних центрів.

Групи будуть реагувати на психологічні зриви та суїцидальні спроби. Скільки буде залучено сюди людей, залежатиме від необхідності. Зараз не стоїть навіть питання про виділення коштів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луцькрада «перекинула» кошти з Центру реабілітації воїнів АТО на 27-му школу. ВІДЕО

Ми пропонуємо внести зміни до програми, якщо їх затвердять на сесії, тільки після цього департамент соціального захисту зможе утворювати ці групи.

– Директор Луцького медколеджу Алла Хмелькова розповіла, що цього року важко було виконати держзамовлення, бо охочих стати фельдшером чи медсестрою було дуже мало. Разом з тим мало випускників пішли працювати за спеціальністю. Чому, на Вашу думку, виникла така ситуація?

– Дуже проста відповідь: у медиків дуже мала заробітна плата, одна з найнижчих у державі. Медична галузь дуже потерпає від цього. Чомусь так склалось у нас в державі, що не цінують роботи медиків. Коли я вступала у медичний вуз, був конкурс сім людей на місце. У той час було дуже престижно стати студентом медичного інституту. У всьому світі лікар – це найпрестижніша та найбільш оплачувана професія.  Чому люди не йдуть працювати після закінчення медичного навчального закладу? Бо нема закону про відпрацювання. Колись ті, хто навчались на державній формі навчання, мусили після здобуття освіти відпрацювати за направленням три роки. Наразі це відмінили як в університетах, так і в коледжах.

Відповідно через низьку заробітну плату і з вільним дипломом люди їдуть влаштовуватись там, де краще. Відкрили кордон. Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина беруть наших спеціалістів навіть без підтвердження диплому. Заробітна плата в рази вища, відповідно люди їдуть туди.

Молодь має десь жити, мати соціальний захист. Наразі держава не забезпечує медиків житлом. Через це не йдуть вступати. Для чого вступати, якщо потім нема перспективи?

У медичних закладах зараз не вистачає середнього медичного персоналу. Спеціалісти розраховуються і їдуть за кордон.– Що відбувається у системі медичних закладів Волині? Чому по-різному відбувається реорганізація?

– Потреба реформування медицини існує давно, тому що такого стану, в якому зараз перебуває медицина, не повинно бути. Згідно з основним законом України – Конституцією – медична допомога в Україні повинна надаватись безкоштовно. Ми всі знаємо, що цього нема. Це основне порушення. Допоки не буде введена страхова медицина, допоки не будуть врегульовані юридично ці питання, доти будуть проблеми.

У Радянському Союзі навідкривали дуже багато медичних закладів, де зараз працюють і лікуються люди. Враховуючи нові методи ефективного лікування,  на даний час стоїть питання вартості ліжкодня та медичної послуги. Якщо ця послуга надто дорога і в усьому світі рахують гроші, то перебування у стаціонарі навіть після хірургічного втручання має бути короткотривалим. Це зменшує навантаження на бюджет, плюс зменшує розвиток внутрішньогоспітальних інфекцій у пацієнтів. Це дуже позитивно. Але для того повинна працювати первинна ланка, яка надає амбулаторну медичну допомогу. Зараз іде організація первинної ланки. Реформа іде у правильному руслі.

Все фінансування перекидається на місцеві бюджети. Цих коштів не вистачить на утримання усіх установ. Інакше медична послуга ляже повністю на плечі хворого. Ольга Богомолець порахувала, що операція із видалення апендикса коштує для медзакладу від 40 до 70 тисяч. То хто потягне такі витрати?

Ми повинні думати, як зберегти основні медичні заклади, де має надаватись медична допомога безкоштовно і максимально якісно.

Іде мова про переформатування комунальних закладів у комунальні підприємства та реорганізацію. Постало питання про доцільність протитуберкульозних та інших закладів. На цей час лікування туберкульозу іде по іншому протоколу і там інші схеми лікування. Тому тримати штат і стільки ліжок, як зараз, є недоцільно.

Переформування із комунальних закладів у неприбуткові комунальні підприємства – це одна з умов реформування, у діяльності закладів воно нічого не змінює. Єдине, заклад зможе мати свою благодійну касу і головні лікарі зможуть керувати кількістю медичного персоналу залежно від потреби. Це у наданні допомоги нашим пацієнтам нічого не змінює.

– Чи зміниться фактично кількість медзакладів?

– Може й зміниться. Але в першу чергу маленькі лікарні в районах змінять статус. Перейдуть на первинну ланку, на амбулаторну медичну допомогу. Кількість закладів не впливає на якість медичних послугу.

– Яке майбутнє Ковельської поліклініки?

– Ми рекомендували на комісії перевести поліклініку в комунальне підприємство «Ковельська госпрозрахункова поліклініка». Заклад піде повністю на госпрозрахунок. Наскільки він зможе вижити – покаже час.

– Чи доцільно це робити, якщо у поліклініці є заборгованість із зарплати?

– Заборгованість лягла на обласний бюджет. Цей заклад фінансується з медичної субвенції. З першого листопада медичну субвенцію на такі заклади, як поліклініка, не можна буде виділяти.

Відповідно стоїть питання чи обласний бюджет за рахунок власних надходжень зуміє підтримати поліклініку. Цих грошей як таких нема. Якщо на сесії не підтримають цю рекомендацію будемо шукати інші шляхи вирішення проблеми.

Найпростіше це ліквідувати установу. Але за нею стоять люди, тому сьогодні це не обговорювалось. Ми не хочемо закривати заклад і виганяти медиків на вулицю.

Якщо не за рахунок субвенції фінансувати поліклініку, то де взяти по-іншому кошти? Або вони їх заробляють, виконують тільки функції, на які можуть заробити, або обласному бюджету треба так наповнюватись, аби мати кошти на фінансування цього закладу.

Там де люди, там дуже важко вирішуються питання. Ми ж усі свідомі. Через це проблеми Ковельської поліклініки вирішувались на чотирьох круглих столах протягом двох місяців. Ми виїжджали в Ковель, ми зустрічались із громадою та ковельською владою для того, щоб найти вихід з тої ситуації. Поки що все, що пропонується, вони не сприймають.

Колись, як Ковельська міська рада пропонувала різні варіанти, вони попросили статус госпрозрахункової і запевняли, що дадуть собі раду. Пройшов час і вони попросили грошей, бо не могли вижити через борги. Їм назад повернули статус державного закладу. Рік минув і знову повернулися до того, з чого починали.

– В області не вистачає коштів на закупівлю інсуліну. На сесії, можливо, ухвалять звернення від депутатів до Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України, щоб врегулювати цю ситуацію. Що робити людям-діабетикам до вирішення проблеми із закупівлями?

– На цей час питання вирішене, але до кінця року не вистачить. Нестачу коштів відчули на початку липня, коли не надійшла медична субвенція на закупівлю інсуліну на друге півріччя. Не вистачало грошей місту Луцьк, Ковельському і Ківерцівському районам. Для вирішення цих питань на місяцях зібрались сесії і виділили кошти із бюджетів громад. Зараз хворі забезпечені інсуліном, але ми ставимо питання на майбутнє. Ліків вистачить до листопада, а до кінця року коштів немає. Ми надіємось, що кошти таки надійдуть.

Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)

Фото: прес-служба Волинської обласної ради

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший в облраді: «Волиньторф» та закриття «Укрпошти» в селах, – про що розповів Юрій Цейко