Обласний бюджет Волині: справа не в сумах, а в їхньому правильному розподілі

Фото: 
Лікарні, школи, дороги – аби все функціонувало, без грошей із бюджету не обійтися. Тож на скільки коштів поповнилася цього року фінансова скарбниця Волині, кому вони дісталися і на яке фінансування може розраховувати область у році наступному – запитаємо в голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської облради, депутата обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини ВАХОВИЧ. – Пані Ірино, як економіст і завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, чи змінили Ви підхід до розподілу бюджетних коштів, коли в лютому 2018-го стали головою профільної комісії Волиньради? – Бюджетною комісією за головуванням Андрія Турака було започатковано таку форму обговорення розподілу бюджетних коштів як бюджетні слухання. Вони ж передбачені прийнятим обласною радою за ініціативою депутата Михайла Імберовського Бюджетним регламентом. За мого головування у комісії ця робота була реалізована у конкретних справах, що дозволило раціонально розподілити бюджетні кошти у 2018 році та, сподіваюсь, дозволить і в наступні періоди. Зокрема, були сформовані графіки, за якими кожен розпорядник коштів обласного бюджету звітував про свою роботу і висував побажання, що би хотів змінити та які пріоритети фінансування ставив би на 2018 рік. За результатами цих слухань було розподілено вільні залишки та кошти з перевиконання. В результаті 2018-й став роком підтримки закладів обласної комунальної власності, які не були у пріоритеті фінансування до цього часу. – Максимальні суми – а це майже 100 мільйонів гривень – були спрямовані на розвиток медицини? Які заклади охорони здоров'я отримали найбільше фінансування? – Ми проаналізували стан усіх медичних обласних комунальних закладів і прийняли рішення завершити обласний перинатальний центр, який будувався 17 років і від діяльності якого залежить життя та здоров'я тисяч маленьких волинян. Тому депутати Волиньради на чолі з Ігорем Палицею (до слова, теж укропівцем, – авт.) знайшли можливість виділити з обласного бюджету на ці цілі близько 40 мільйонів та домогтися від Кабміну та Фонду Віктора Пінчука за ініціативи Ігоря Палиці ще близько 18 мільйонів гривень. Важливим досягненням 2018 року є спрямування коштів на ремонт обласної інфекційної лікарні, яка десятки років перебувала в жахливому стані. На її ремонт було спрямовано 20 мільйонів гривень із обласного бюджету. Причому до фінансування долучилися Луцьк (10 мільйонів гривень) та Горохівський район (300 тисяч гривень). Ірина Вахович Не лишилися без фінансової підтримки Волиньради обласний онкологічний диспансер (понад шість мільйонів гривень ми виділили на купівлю рентгенодіагностичного обладнання, близько трьох мільйонів – на ремонт обладнання та інші важливі цілі), обласна клінічна лікарня, де з допомогою обласної ради було створено реабілітаційний центр, Волинська станція переливання крові, психіатричні лікарні, протитуберкульозний диспансер, Волинське обласне патологоанатомічне бюро, Бюро судово-медичної експертизи та інші. Фактично жоден із закладів не залишився без фінансової підтримки обласної ради. Звісно, не усі проблеми вирішені, однак практику бюджетних слухань будемо продовжувати, і поступово нагальні проблеми, сподіваюсь, зменшаться. – Освіта теж, знаю, не лишається без уваги обласних депутатів. Що вдалося зробити коштом Волинської обласної ради? – У 2018-му область мала до 40 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції, і вони використовувалися серед тих освітніх закладів, які роком раніше цієї субвенції не використали. Зокрема, пріоритетом визначено було встановлення протипожежної сигналізації у закладах освіти, на що спрямовано було біля 9 мільйонів гривень. Значні суми виділені для оновлення матеріально-технічної бази навчальних лабораторій. Так, для Ковельського центру профтехосвіти виділили кошти для облаштування даху у виставковому комплексі, а для Берестечківського профтехучилища закупили трактори. Коштом обласного бюджету у Камінь-Каширському ВПУ вдалося створити навчально-практичний центр електрогазозварювання, а в Колівському ВПУ – відремонтувати дах лабораторії сільгоспмашин. Поза увагою не був жоден заклад освіти. Оскільки залишки освітньої субвенції були досить значними, пріоритет у спрямуванні коштів вільних лишків та з перевиконання у 2018 році був відданий сфері охорони здоров’я. – За непростої економічної ситуації чи вдається продовжувати програму забезпечення житлом сиріт? – Це важлива соціальна тема. Тому ми не можемо стояти осторонь її вирішення. Цього року на ремонт або купівлю житла таким дітям спрямували з обласного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Профільний департамент подавав відповідну інформацію, бюджетна комісія ретельно її перевіряла, і після того спрямовувалися гроші на відомче житло за умови співфінансування з місцевого бюджету (у пропорції 50:50). Згодом це житло переходить на баланс сільської, селищної, міської ради чи ОТГ, сирота зможе проживати у будинку чи квартирі до того часу, доки не матиме власного житла, а звільнена площа перейде в розпорядження іншої сироти. – З початком опалювального сезону не можемо не торкнутися теми комунальних послуг. Адже щороку на опалення та гарячу воду в комунальних закладах ідуть мільйони бюджетних коштів. – Саме для того, щоб зменшити ці витрати, з обласного бюджету цього року виділили чималі суми на енергоефективні заходи в закладах соціальної сфери. Приміром, допомогли обласній психлікарні номер два придбати твердопаливний котел, а обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанню – не лише замінити котла, а й загалом відремонтувати котельню. Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради виділили кошти на будівництво приміщення для зберігання дров у твердопаливний котел. Твердопаливні котли було встановлено також у Голобському та Руденському психоневрологічних інтернатах. На перспективу плануємо співпрацювати з інвесторами, які би встановлювали обладнання, що працює на альтернативних видах енергії: вітровій, сонячній тощо. – На автошляхах Волині є ділянки з європейським рівнем покриття. Чи долучається обласна рада до ремонту доріг? – Цього року, відповідно до урядової програми, Волині було виділено з держбюджету близько 400 мільйонів гривень на ремонт доріг. Щоб справедливо розподілити ці гроші, працював профільний відділ обласної адміністрації, профільна комісія обласної ради та була створена додаткова депутатська комісія. На сесії обласної ради ми затвердили визначений комісіями перелік доріг. Варто зазначити, що на Волині, особливо між сільськими населеними пунктами, які розташовані не на центральних трасах, якість дорожнього покриття жахлива. Тому особливих суперечок щодо того, які дороги ремонтувати, не виникало, адже їх потрібно ремонтувати майже всі. Ірина Вахович До співфінансування робіт долучалися місцеві ради. І наступного року поліпшення якості дорожнього покриття теж перебуватиме в пріоритеті, на що передбачається спрямувати до 500 мільйонів гривень державних коштів. – Цього року найактивніші громади Волині надіслали майже 200 заявок на конкурс місцевих ініціатив. Хто виграв і скільки грошей отримав на поліпшення життя у своєму місті, селищі, селі? – Справді, дуже приємно, що люди стають усе більш ініціативними й не чекають, як колись, доки їм Київ чи Луцьк «подарує» гроші. Найактивніше до конкурсу місцевих ініціатив долучилися Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський (особливо Жидичинська ОТГ) райони, Луцьк і Луцький район. А загалом на розгляд Волиньради учасники подали проектів на 28 мільйонів гривень! Звісно, профінансувати всіх ми не мали можливості. Тому серед заявок відібрали 44 найкращі і на їхню реалізацію виділили чотири мільйони гривень з коштів обласного бюджету на умовах співфінансування. – Чимало громад, особливо у Маневицькому районі, великі надії покладають на КП «Волиньприродресурс». Адже велика частина податків із роботи цього підприємства має йти в сільський, районний, обласний бюджет. – Коли я вникла в суть цього питання, була дуже здивована, чому держава не хоче дозволити місцевим громадам розвиватися та отримувати колосальні кошти для свого розвитку, видобуваючи корисні копалини на своїх землях. Але якби КП «Волиньприродресурс» дозволили видобувати й реалізовувати бурштин та інші природні ресурси, то обласний бюджет отримав би в рази більший обсяг коштів, ніж тепер. Багатшими стали б сільські та районні бюджети. А це мільйони гривень на ремонт доріг, оновлення лікарень, ремонт шкіл і дитсадків, підтримка ліками та соціальний захист. – Чого очікувати волинянам на наступний рік? – Волинська область завжди була дотаційною. Ми маємо маленькі доходи на душу населення. І якщо, приміром, цього року на життєдіяльність області було витрачено трішки більше від восьми мільярдів гривень, то з цієї суми лише до двох мільярдів Волинь заробила сама, все решта – це трансферти з державного бюджету. За такого доходу мусимо дуже скрупульозно підходити до витрачання кожної бюджетної гривні та стежити, наскільки ефективно вона була використана. Тому вже у грудні з керівниками обласних комунальних закладів розпочнемо роботу, аби з'ясувати, яке фінансування протягом останніх років вони отримували, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти, які ще фінанси, крім бюджетних, вдалося керівництву залучити та які цілі на найближчу перспективу ставить заклад. Тобто депутати Волиньради проаналізують ефективність роботи комунальних закладів та зможуть зорієнтуватися, які об’єкти зможуть розраховувати на першочергове фінансування у 2019 році. Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Джерело: https://news.t1.ua/ekonomika/19392-oblasnyy-byudzhet-volyni-sprava-ne-v-sumakh-a-v-yikhnomu-pravylnomu-rozpodili.html?fbclid=IwAR3QPnmGjaQ7r5SN3EPFU6yg67tbxdMCrwga6H-W6GiIXL3mAHbMdubjyQo Новини T1.UA

Лікарні, школи, дороги – аби все функціонувало, без грошей із бюджету не обійтися. Тож на скільки коштів поповнилася цього року фінансова скарбниця Волині, кому вони дісталися і на яке фінансування може розраховувати область у році наступному – запитаємо в голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської облради, депутата обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини ВАХОВИЧ. – Пані Ірино, як економіст і завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, чи змінили Ви підхід до розподілу бюджетних коштів, коли в лютому 2018-го стали головою профільної комісії Волиньради? – Бюджетною комісією за головуванням Андрія Турака було започатковано таку форму обговорення розподілу бюджетних коштів як бюджетні слухання. Вони ж передбачені прийнятим обласною радою за ініціативою депутата Михайла Імберовського Бюджетним регламентом. За мого головування у комісії ця робота була реалізована у конкретних справах, що дозволило раціонально розподілити бюджетні кошти у 2018 році та, сподіваюсь, дозволить і в наступні періоди. Зокрема, були сформовані графіки, за якими кожен розпорядник коштів обласного бюджету звітував про свою роботу і висував побажання, що би хотів змінити та які пріоритети фінансування ставив би на 2018 рік. За результатами цих слухань було розподілено вільні залишки та кошти з перевиконання. В результаті 2018-й став роком підтримки закладів обласної комунальної власності, які не були у пріоритеті фінансування до цього часу. – Максимальні суми – а це майже 100 мільйонів гривень – були спрямовані на розвиток медицини? Які заклади охорони здоров'я отримали найбільше фінансування? – Ми проаналізували стан усіх медичних обласних комунальних закладів і прийняли рішення завершити обласний перинатальний центр, який будувався 17 років і від діяльності якого залежить життя та здоров'я тисяч маленьких волинян. Тому депутати Волиньради на чолі з Ігорем Палицею (до слова, теж укропівцем, – авт.) знайшли можливість виділити з обласного бюджету на ці цілі близько 40 мільйонів та домогтися від Кабміну та Фонду Віктора Пінчука за ініціативи Ігоря Палиці ще близько 18 мільйонів гривень. Важливим досягненням 2018 року є спрямування коштів на ремонт обласної інфекційної лікарні, яка десятки років перебувала в жахливому стані. На її ремонт було спрямовано 20 мільйонів гривень із обласного бюджету. Причому до фінансування долучилися Луцьк (10 мільйонів гривень) та Горохівський район (300 тисяч гривень). Ірина Вахович Не лишилися без фінансової підтримки Волиньради обласний онкологічний диспансер (понад шість мільйонів гривень ми виділили на купівлю рентгенодіагностичного обладнання, близько трьох мільйонів – на ремонт обладнання та інші важливі цілі), обласна клінічна лікарня, де з допомогою обласної ради було створено реабілітаційний центр, Волинська станція переливання крові, психіатричні лікарні, протитуберкульозний диспансер, Волинське обласне патологоанатомічне бюро, Бюро судово-медичної експертизи та інші. Фактично жоден із закладів не залишився без фінансової підтримки обласної ради. Звісно, не усі проблеми вирішені, однак практику бюджетних слухань будемо продовжувати, і поступово нагальні проблеми, сподіваюсь, зменшаться. – Освіта теж, знаю, не лишається без уваги обласних депутатів. Що вдалося зробити коштом Волинської обласної ради? – У 2018-му область мала до 40 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції, і вони використовувалися серед тих освітніх закладів, які роком раніше цієї субвенції не використали. Зокрема, пріоритетом визначено було встановлення протипожежної сигналізації у закладах освіти, на що спрямовано було біля 9 мільйонів гривень. Значні суми виділені для оновлення матеріально-технічної бази навчальних лабораторій. Так, для Ковельського центру профтехосвіти виділили кошти для облаштування даху у виставковому комплексі, а для Берестечківського профтехучилища закупили трактори. Коштом обласного бюджету у Камінь-Каширському ВПУ вдалося створити навчально-практичний центр електрогазозварювання, а в Колівському ВПУ – відремонтувати дах лабораторії сільгоспмашин. Поза увагою не був жоден заклад освіти. Оскільки залишки освітньої субвенції були досить значними, пріоритет у спрямуванні коштів вільних лишків та з перевиконання у 2018 році був відданий сфері охорони здоров’я. – За непростої економічної ситуації чи вдається продовжувати програму забезпечення житлом сиріт? – Це важлива соціальна тема. Тому ми не можемо стояти осторонь її вирішення. Цього року на ремонт або купівлю житла таким дітям спрямували з обласного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Профільний департамент подавав відповідну інформацію, бюджетна комісія ретельно її перевіряла, і після того спрямовувалися гроші на відомче житло за умови співфінансування з місцевого бюджету (у пропорції 50:50). Згодом це житло переходить на баланс сільської, селищної, міської ради чи ОТГ, сирота зможе проживати у будинку чи квартирі до того часу, доки не матиме власного житла, а звільнена площа перейде в розпорядження іншої сироти. – З початком опалювального сезону не можемо не торкнутися теми комунальних послуг. Адже щороку на опалення та гарячу воду в комунальних закладах ідуть мільйони бюджетних коштів. – Саме для того, щоб зменшити ці витрати, з обласного бюджету цього року виділили чималі суми на енергоефективні заходи в закладах соціальної сфери. Приміром, допомогли обласній психлікарні номер два придбати твердопаливний котел, а обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанню – не лише замінити котла, а й загалом відремонтувати котельню. Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради виділили кошти на будівництво приміщення для зберігання дров у твердопаливний котел. Твердопаливні котли було встановлено також у Голобському та Руденському психоневрологічних інтернатах. На перспективу плануємо співпрацювати з інвесторами, які би встановлювали обладнання, що працює на альтернативних видах енергії: вітровій, сонячній тощо. – На автошляхах Волині є ділянки з європейським рівнем покриття. Чи долучається обласна рада до ремонту доріг? – Цього року, відповідно до урядової програми, Волині було виділено з держбюджету близько 400 мільйонів гривень на ремонт доріг. Щоб справедливо розподілити ці гроші, працював профільний відділ обласної адміністрації, профільна комісія обласної ради та була створена додаткова депутатська комісія. На сесії обласної ради ми затвердили визначений комісіями перелік доріг. Варто зазначити, що на Волині, особливо між сільськими населеними пунктами, які розташовані не на центральних трасах, якість дорожнього покриття жахлива. Тому особливих суперечок щодо того, які дороги ремонтувати, не виникало, адже їх потрібно ремонтувати майже всі. Ірина Вахович До співфінансування робіт долучалися місцеві ради. І наступного року поліпшення якості дорожнього покриття теж перебуватиме в пріоритеті, на що передбачається спрямувати до 500 мільйонів гривень державних коштів. – Цього року найактивніші громади Волині надіслали майже 200 заявок на конкурс місцевих ініціатив. Хто виграв і скільки грошей отримав на поліпшення життя у своєму місті, селищі, селі? – Справді, дуже приємно, що люди стають усе більш ініціативними й не чекають, як колись, доки їм Київ чи Луцьк «подарує» гроші. Найактивніше до конкурсу місцевих ініціатив долучилися Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський (особливо Жидичинська ОТГ) райони, Луцьк і Луцький район. А загалом на розгляд Волиньради учасники подали проектів на 28 мільйонів гривень! Звісно, профінансувати всіх ми не мали можливості. Тому серед заявок відібрали 44 найкращі і на їхню реалізацію виділили чотири мільйони гривень з коштів обласного бюджету на умовах співфінансування. – Чимало громад, особливо у Маневицькому районі, великі надії покладають на КП «Волиньприродресурс». Адже велика частина податків із роботи цього підприємства має йти в сільський, районний, обласний бюджет. – Коли я вникла в суть цього питання, була дуже здивована, чому держава не хоче дозволити місцевим громадам розвиватися та отримувати колосальні кошти для свого розвитку, видобуваючи корисні копалини на своїх землях. Але якби КП «Волиньприродресурс» дозволили видобувати й реалізовувати бурштин та інші природні ресурси, то обласний бюджет отримав би в рази більший обсяг коштів, ніж тепер. Багатшими стали б сільські та районні бюджети. А це мільйони гривень на ремонт доріг, оновлення лікарень, ремонт шкіл і дитсадків, підтримка ліками та соціальний захист. – Чого очікувати волинянам на наступний рік? – Волинська область завжди була дотаційною. Ми маємо маленькі доходи на душу населення. І якщо, приміром, цього року на життєдіяльність області було витрачено трішки більше від восьми мільярдів гривень, то з цієї суми лише до двох мільярдів Волинь заробила сама, все решта – це трансферти з державного бюджету. За такого доходу мусимо дуже скрупульозно підходити до витрачання кожної бюджетної гривні та стежити, наскільки ефективно вона була використана. Тому вже у грудні з керівниками обласних комунальних закладів розпочнемо роботу, аби з'ясувати, яке фінансування протягом останніх років вони отримували, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти, які ще фінанси, крім бюджетних, вдалося керівництву залучити та які цілі на найближчу перспективу ставить заклад. Тобто депутати Волиньради проаналізують ефективність роботи комунальних закладів та зможуть зорієнтуватися, які об’єкти зможуть розраховувати на першочергове фінансування у 2019 році. Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Джерело: https://news.t1.ua/ekonomika/19392-oblasnyy-byudzhet-volyni-sprava-ne-v-sumakh-a-v-yikhnomu-pravylnomu-rozpodili.html?fbclid=IwAR3QPnmGjaQ7r5SN3EPFU6yg67tbxdMCrwga6H-W6GiIXL3mAHbMdubjyQo Новини T1.UA

Лікарні, школи, дороги – аби все функціонувало, без грошей із бюджету не обійтися. Тож на скільки коштів поповнилася цього року фінансова скарбниця Волині, кому вони дісталися і на яке фінансування може розраховувати область у році наступному – запитаємо в голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської облради, депутата обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини ВАХОВИЧ. – Пані Ірино, як економіст і завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, чи змінили Ви підхід до розподілу бюджетних коштів, коли в лютому 2018-го стали головою профільної комісії Волиньради? – Бюджетною комісією за головуванням Андрія Турака було започатковано таку форму обговорення розподілу бюджетних коштів як бюджетні слухання. Вони ж передбачені прийнятим обласною радою за ініціативою депутата Михайла Імберовського Бюджетним регламентом. За мого головування у комісії ця робота була реалізована у конкретних справах, що дозволило раціонально розподілити бюджетні кошти у 2018 році та, сподіваюсь, дозволить і в наступні періоди. Зокрема, були сформовані графіки, за якими кожен розпорядник коштів обласного бюджету звітував про свою роботу і висував побажання, що би хотів змінити та які пріоритети фінансування ставив би на 2018 рік. За результатами цих слухань було розподілено вільні залишки та кошти з перевиконання. В результаті 2018-й став роком підтримки закладів обласної комунальної власності, які не були у пріоритеті фінансування до цього часу. – Максимальні суми – а це майже 100 мільйонів гривень – були спрямовані на розвиток медицини? Які заклади охорони здоров'я отримали найбільше фінансування? – Ми проаналізували стан усіх медичних обласних комунальних закладів і прийняли рішення завершити обласний перинатальний центр, який будувався 17 років і від діяльності якого залежить життя та здоров'я тисяч маленьких волинян. Тому депутати Волиньради на чолі з Ігорем Палицею (до слова, теж укропівцем, – авт.) знайшли можливість виділити з обласного бюджету на ці цілі близько 40 мільйонів та домогтися від Кабміну та Фонду Віктора Пінчука за ініціативи Ігоря Палиці ще близько 18 мільйонів гривень. Важливим досягненням 2018 року є спрямування коштів на ремонт обласної інфекційної лікарні, яка десятки років перебувала в жахливому стані. На її ремонт було спрямовано 20 мільйонів гривень із обласного бюджету. Причому до фінансування долучилися Луцьк (10 мільйонів гривень) та Горохівський район (300 тисяч гривень). Ірина Вахович Не лишилися без фінансової підтримки Волиньради обласний онкологічний диспансер (понад шість мільйонів гривень ми виділили на купівлю рентгенодіагностичного обладнання, близько трьох мільйонів – на ремонт обладнання та інші важливі цілі), обласна клінічна лікарня, де з допомогою обласної ради було створено реабілітаційний центр, Волинська станція переливання крові, психіатричні лікарні, протитуберкульозний диспансер, Волинське обласне патологоанатомічне бюро, Бюро судово-медичної експертизи та інші. Фактично жоден із закладів не залишився без фінансової підтримки обласної ради. Звісно, не усі проблеми вирішені, однак практику бюджетних слухань будемо продовжувати, і поступово нагальні проблеми, сподіваюсь, зменшаться. – Освіта теж, знаю, не лишається без уваги обласних депутатів. Що вдалося зробити коштом Волинської обласної ради? – У 2018-му область мала до 40 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції, і вони використовувалися серед тих освітніх закладів, які роком раніше цієї субвенції не використали. Зокрема, пріоритетом визначено було встановлення протипожежної сигналізації у закладах освіти, на що спрямовано було біля 9 мільйонів гривень. Значні суми виділені для оновлення матеріально-технічної бази навчальних лабораторій. Так, для Ковельського центру профтехосвіти виділили кошти для облаштування даху у виставковому комплексі, а для Берестечківського профтехучилища закупили трактори. Коштом обласного бюджету у Камінь-Каширському ВПУ вдалося створити навчально-практичний центр електрогазозварювання, а в Колівському ВПУ – відремонтувати дах лабораторії сільгоспмашин. Поза увагою не був жоден заклад освіти. Оскільки залишки освітньої субвенції були досить значними, пріоритет у спрямуванні коштів вільних лишків та з перевиконання у 2018 році був відданий сфері охорони здоров’я. – За непростої економічної ситуації чи вдається продовжувати програму забезпечення житлом сиріт? – Це важлива соціальна тема. Тому ми не можемо стояти осторонь її вирішення. Цього року на ремонт або купівлю житла таким дітям спрямували з обласного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Профільний департамент подавав відповідну інформацію, бюджетна комісія ретельно її перевіряла, і після того спрямовувалися гроші на відомче житло за умови співфінансування з місцевого бюджету (у пропорції 50:50). Згодом це житло переходить на баланс сільської, селищної, міської ради чи ОТГ, сирота зможе проживати у будинку чи квартирі до того часу, доки не матиме власного житла, а звільнена площа перейде в розпорядження іншої сироти. – З початком опалювального сезону не можемо не торкнутися теми комунальних послуг. Адже щороку на опалення та гарячу воду в комунальних закладах ідуть мільйони бюджетних коштів. – Саме для того, щоб зменшити ці витрати, з обласного бюджету цього року виділили чималі суми на енергоефективні заходи в закладах соціальної сфери. Приміром, допомогли обласній психлікарні номер два придбати твердопаливний котел, а обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанню – не лише замінити котла, а й загалом відремонтувати котельню. Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради виділили кошти на будівництво приміщення для зберігання дров у твердопаливний котел. Твердопаливні котли було встановлено також у Голобському та Руденському психоневрологічних інтернатах. На перспективу плануємо співпрацювати з інвесторами, які би встановлювали обладнання, що працює на альтернативних видах енергії: вітровій, сонячній тощо. – На автошляхах Волині є ділянки з європейським рівнем покриття. Чи долучається обласна рада до ремонту доріг? – Цього року, відповідно до урядової програми, Волині було виділено з держбюджету близько 400 мільйонів гривень на ремонт доріг. Щоб справедливо розподілити ці гроші, працював профільний відділ обласної адміністрації, профільна комісія обласної ради та була створена додаткова депутатська комісія. На сесії обласної ради ми затвердили визначений комісіями перелік доріг. Варто зазначити, що на Волині, особливо між сільськими населеними пунктами, які розташовані не на центральних трасах, якість дорожнього покриття жахлива. Тому особливих суперечок щодо того, які дороги ремонтувати, не виникало, адже їх потрібно ремонтувати майже всі. Ірина Вахович До співфінансування робіт долучалися місцеві ради. І наступного року поліпшення якості дорожнього покриття теж перебуватиме в пріоритеті, на що передбачається спрямувати до 500 мільйонів гривень державних коштів. – Цього року найактивніші громади Волині надіслали майже 200 заявок на конкурс місцевих ініціатив. Хто виграв і скільки грошей отримав на поліпшення життя у своєму місті, селищі, селі? – Справді, дуже приємно, що люди стають усе більш ініціативними й не чекають, як колись, доки їм Київ чи Луцьк «подарує» гроші. Найактивніше до конкурсу місцевих ініціатив долучилися Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський (особливо Жидичинська ОТГ) райони, Луцьк і Луцький район. А загалом на розгляд Волиньради учасники подали проектів на 28 мільйонів гривень! Звісно, профінансувати всіх ми не мали можливості. Тому серед заявок відібрали 44 найкращі і на їхню реалізацію виділили чотири мільйони гривень з коштів обласного бюджету на умовах співфінансування. – Чимало громад, особливо у Маневицькому районі, великі надії покладають на КП «Волиньприродресурс». Адже велика частина податків із роботи цього підприємства має йти в сільський, районний, обласний бюджет. – Коли я вникла в суть цього питання, була дуже здивована, чому держава не хоче дозволити місцевим громадам розвиватися та отримувати колосальні кошти для свого розвитку, видобуваючи корисні копалини на своїх землях. Але якби КП «Волиньприродресурс» дозволили видобувати й реалізовувати бурштин та інші природні ресурси, то обласний бюджет отримав би в рази більший обсяг коштів, ніж тепер. Багатшими стали б сільські та районні бюджети. А це мільйони гривень на ремонт доріг, оновлення лікарень, ремонт шкіл і дитсадків, підтримка ліками та соціальний захист. – Чого очікувати волинянам на наступний рік? – Волинська область завжди була дотаційною. Ми маємо маленькі доходи на душу населення. І якщо, приміром, цього року на життєдіяльність області було витрачено трішки більше від восьми мільярдів гривень, то з цієї суми лише до двох мільярдів Волинь заробила сама, все решта – це трансферти з державного бюджету. За такого доходу мусимо дуже скрупульозно підходити до витрачання кожної бюджетної гривні та стежити, наскільки ефективно вона була використана. Тому вже у грудні з керівниками обласних комунальних закладів розпочнемо роботу, аби з'ясувати, яке фінансування протягом останніх років вони отримували, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти, які ще фінанси, крім бюджетних, вдалося керівництву залучити та які цілі на найближчу перспективу ставить заклад. Тобто депутати Волиньради проаналізують ефективність роботи комунальних закладів та зможуть зорієнтуватися, які об’єкти зможуть розраховувати на першочергове фінансування у 2019 році. Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Джерело: https://news.t1.ua/ekonomika/19392-oblasnyy-byudzhet-volyni-sprava-ne-v-sumakh-a-v-yikhnomu-pravylnomu-rozpodili.html?fbclid=IwAR3QPnmGjaQ7r5SN3EPFU6yg67tbxdMCrwga6H-W6GiIXL3mAHbMdubjyQo Новини T1.UA

Лікарні, школи, дороги – аби все функціонувало, без грошей із бюджету не обійтися. Тож на скільки коштів поповнилася цього року фінансова скарбниця Волині, кому вони дісталися і на яке фінансування може розраховувати область у році наступному – запитаємо в голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської облради, депутата обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини ВАХОВИЧ. – Пані Ірино, як економіст і завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, чи змінили Ви підхід до розподілу бюджетних коштів, коли в лютому 2018-го стали головою профільної комісії Волиньради? – Бюджетною комісією за головуванням Андрія Турака було започатковано таку форму обговорення розподілу бюджетних коштів як бюджетні слухання. Вони ж передбачені прийнятим обласною радою за ініціативою депутата Михайла Імберовського Бюджетним регламентом. За мого головування у комісії ця робота була реалізована у конкретних справах, що дозволило раціонально розподілити бюджетні кошти у 2018 році та, сподіваюсь, дозволить і в наступні періоди. Зокрема, були сформовані графіки, за якими кожен розпорядник коштів обласного бюджету звітував про свою роботу і висував побажання, що би хотів змінити та які пріоритети фінансування ставив би на 2018 рік. За результатами цих слухань було розподілено вільні залишки та кошти з перевиконання. В результаті 2018-й став роком підтримки закладів обласної комунальної власності, які не були у пріоритеті фінансування до цього часу. – Максимальні суми – а це майже 100 мільйонів гривень – були спрямовані на розвиток медицини? Які заклади охорони здоров'я отримали найбільше фінансування? – Ми проаналізували стан усіх медичних обласних комунальних закладів і прийняли рішення завершити обласний перинатальний центр, який будувався 17 років і від діяльності якого залежить життя та здоров'я тисяч маленьких волинян. Тому депутати Волиньради на чолі з Ігорем Палицею (до слова, теж укропівцем, – авт.) знайшли можливість виділити з обласного бюджету на ці цілі близько 40 мільйонів та домогтися від Кабміну та Фонду Віктора Пінчука за ініціативи Ігоря Палиці ще близько 18 мільйонів гривень. Важливим досягненням 2018 року є спрямування коштів на ремонт обласної інфекційної лікарні, яка десятки років перебувала в жахливому стані. На її ремонт було спрямовано 20 мільйонів гривень із обласного бюджету. Причому до фінансування долучилися Луцьк (10 мільйонів гривень) та Горохівський район (300 тисяч гривень). Ірина Вахович Не лишилися без фінансової підтримки Волиньради обласний онкологічний диспансер (понад шість мільйонів гривень ми виділили на купівлю рентгенодіагностичного обладнання, близько трьох мільйонів – на ремонт обладнання та інші важливі цілі), обласна клінічна лікарня, де з допомогою обласної ради було створено реабілітаційний центр, Волинська станція переливання крові, психіатричні лікарні, протитуберкульозний диспансер, Волинське обласне патологоанатомічне бюро, Бюро судово-медичної експертизи та інші. Фактично жоден із закладів не залишився без фінансової підтримки обласної ради. Звісно, не усі проблеми вирішені, однак практику бюджетних слухань будемо продовжувати, і поступово нагальні проблеми, сподіваюсь, зменшаться. – Освіта теж, знаю, не лишається без уваги обласних депутатів. Що вдалося зробити коштом Волинської обласної ради? – У 2018-му область мала до 40 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції, і вони використовувалися серед тих освітніх закладів, які роком раніше цієї субвенції не використали. Зокрема, пріоритетом визначено було встановлення протипожежної сигналізації у закладах освіти, на що спрямовано було біля 9 мільйонів гривень. Значні суми виділені для оновлення матеріально-технічної бази навчальних лабораторій. Так, для Ковельського центру профтехосвіти виділили кошти для облаштування даху у виставковому комплексі, а для Берестечківського профтехучилища закупили трактори. Коштом обласного бюджету у Камінь-Каширському ВПУ вдалося створити навчально-практичний центр електрогазозварювання, а в Колівському ВПУ – відремонтувати дах лабораторії сільгоспмашин. Поза увагою не був жоден заклад освіти. Оскільки залишки освітньої субвенції були досить значними, пріоритет у спрямуванні коштів вільних лишків та з перевиконання у 2018 році був відданий сфері охорони здоров’я. – За непростої економічної ситуації чи вдається продовжувати програму забезпечення житлом сиріт? – Це важлива соціальна тема. Тому ми не можемо стояти осторонь її вирішення. Цього року на ремонт або купівлю житла таким дітям спрямували з обласного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Профільний департамент подавав відповідну інформацію, бюджетна комісія ретельно її перевіряла, і після того спрямовувалися гроші на відомче житло за умови співфінансування з місцевого бюджету (у пропорції 50:50). Згодом це житло переходить на баланс сільської, селищної, міської ради чи ОТГ, сирота зможе проживати у будинку чи квартирі до того часу, доки не матиме власного житла, а звільнена площа перейде в розпорядження іншої сироти. – З початком опалювального сезону не можемо не торкнутися теми комунальних послуг. Адже щороку на опалення та гарячу воду в комунальних закладах ідуть мільйони бюджетних коштів. – Саме для того, щоб зменшити ці витрати, з обласного бюджету цього року виділили чималі суми на енергоефективні заходи в закладах соціальної сфери. Приміром, допомогли обласній психлікарні номер два придбати твердопаливний котел, а обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанню – не лише замінити котла, а й загалом відремонтувати котельню. Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради виділили кошти на будівництво приміщення для зберігання дров у твердопаливний котел. Твердопаливні котли було встановлено також у Голобському та Руденському психоневрологічних інтернатах. На перспективу плануємо співпрацювати з інвесторами, які би встановлювали обладнання, що працює на альтернативних видах енергії: вітровій, сонячній тощо. – На автошляхах Волині є ділянки з європейським рівнем покриття. Чи долучається обласна рада до ремонту доріг? – Цього року, відповідно до урядової програми, Волині було виділено з держбюджету близько 400 мільйонів гривень на ремонт доріг. Щоб справедливо розподілити ці гроші, працював профільний відділ обласної адміністрації, профільна комісія обласної ради та була створена додаткова депутатська комісія. На сесії обласної ради ми затвердили визначений комісіями перелік доріг. Варто зазначити, що на Волині, особливо між сільськими населеними пунктами, які розташовані не на центральних трасах, якість дорожнього покриття жахлива. Тому особливих суперечок щодо того, які дороги ремонтувати, не виникало, адже їх потрібно ремонтувати майже всі. Ірина Вахович До співфінансування робіт долучалися місцеві ради. І наступного року поліпшення якості дорожнього покриття теж перебуватиме в пріоритеті, на що передбачається спрямувати до 500 мільйонів гривень державних коштів. – Цього року найактивніші громади Волині надіслали майже 200 заявок на конкурс місцевих ініціатив. Хто виграв і скільки грошей отримав на поліпшення життя у своєму місті, селищі, селі? – Справді, дуже приємно, що люди стають усе більш ініціативними й не чекають, як колись, доки їм Київ чи Луцьк «подарує» гроші. Найактивніше до конкурсу місцевих ініціатив долучилися Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський (особливо Жидичинська ОТГ) райони, Луцьк і Луцький район. А загалом на розгляд Волиньради учасники подали проектів на 28 мільйонів гривень! Звісно, профінансувати всіх ми не мали можливості. Тому серед заявок відібрали 44 найкращі і на їхню реалізацію виділили чотири мільйони гривень з коштів обласного бюджету на умовах співфінансування. – Чимало громад, особливо у Маневицькому районі, великі надії покладають на КП «Волиньприродресурс». Адже велика частина податків із роботи цього підприємства має йти в сільський, районний, обласний бюджет. – Коли я вникла в суть цього питання, була дуже здивована, чому держава не хоче дозволити місцевим громадам розвиватися та отримувати колосальні кошти для свого розвитку, видобуваючи корисні копалини на своїх землях. Але якби КП «Волиньприродресурс» дозволили видобувати й реалізовувати бурштин та інші природні ресурси, то обласний бюджет отримав би в рази більший обсяг коштів, ніж тепер. Багатшими стали б сільські та районні бюджети. А це мільйони гривень на ремонт доріг, оновлення лікарень, ремонт шкіл і дитсадків, підтримка ліками та соціальний захист. – Чого очікувати волинянам на наступний рік? – Волинська область завжди була дотаційною. Ми маємо маленькі доходи на душу населення. І якщо, приміром, цього року на життєдіяльність області було витрачено трішки більше від восьми мільярдів гривень, то з цієї суми лише до двох мільярдів Волинь заробила сама, все решта – це трансферти з державного бюджету. За такого доходу мусимо дуже скрупульозно підходити до витрачання кожної бюджетної гривні та стежити, наскільки ефективно вона була використана. Тому вже у грудні з керівниками обласних комунальних закладів розпочнемо роботу, аби з'ясувати, яке фінансування протягом останніх років вони отримували, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти, які ще фінанси, крім бюджетних, вдалося керівництву залучити та які цілі на найближчу перспективу ставить заклад. Тобто депутати Волиньради проаналізують ефективність роботи комунальних закладів та зможуть зорієнтуватися, які об’єкти зможуть розраховувати на першочергове фінансування у 2019 році. Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Джерело: https://news.t1.ua/ekonomika/19392-oblasnyy-byudzhet-volyni-sprava-ne-v-sumakh-a-v-yikhnomu-pravylnomu-rozpodili.html?fbclid=IwAR3QPnmGjaQ7r5SN3EPFU6yg67tbxdMCrwga6H-W6GiIXL3mAHbMdubjyQo Новини T1.UA

Лікарні, школи, дороги – аби все функціонувало, без грошей із бюджету не обійтися. Тож на скільки коштів поповнилася цього року фінансова скарбниця Волині, кому вони дісталися і на яке фінансування може розраховувати область у році наступному – запитаємо в голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської облради, депутата обласної ради від фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірини ВАХОВИЧ.

 –  Пані Ірино, як економіст і завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, чи змінили Ви підхід до розподілу бюджетних коштів, коли в лютому 2018-го стали головою профільної комісії Волиньради?

 – Бюджетною комісією за головуванням Андрія Турака було започатковано таку форму обговорення розподілу бюджетних коштів як бюджетні слухання. Вони ж передбачені прийнятим обласною радою за ініціативою депутата Михайла Імберовського Бюджетним регламентом. За мого головування у комісії ця робота була реалізована у конкретних справах, що дозволило раціонально розподілити бюджетні кошти у 2018 році та, сподіваюсь, дозволить і в наступні періоди.

 Зокрема, були сформовані графіки, за якими кожен розпорядник коштів обласного бюджету звітував про свою роботу і висував побажання, що би хотів змінити та які пріоритети фінансування ставив би на 2018 рік.

 За результатами цих слухань було розподілено вільні залишки та кошти з перевиконання. В результаті 2018-й став роком підтримки закладів обласної комунальної власності, які не були у пріоритеті фінансування до цього часу.

 –  Максимальні суми – а це майже 100 мільйонів гривень – були спрямовані на розвиток медицини? Які заклади охорони здоров'я отримали найбільше фінансування ?

 – Ми проаналізували стан усіх медичних обласних комунальних закладів і прийняли рішення завершити обласний перинатальний центр, який будувався 17 років і від діяльності якого залежить життя та здоров'я тисяч маленьких волинян. Тому депутати Волиньради на чолі з Ігорем Палицею (<em>до слова, теж укропівцем,</em> –&nbsp; авт.) знайшли можливість виділити з обласного бюджету на ці цілі близько 40 мільйонів та домогтися від Кабміну та Фонду Віктора Пінчука за ініціативи Ігоря Палиці ще близько 18 мільйонів гривень.

 Важливим досягненням 2018 року є спрямування коштів на ремонт обласної інфекційної лікарні, яка десятки років перебувала в жахливому стані. На її ремонт було спрямовано 20 мільйонів гривень із обласного бюджету. Причому до фінансування долучилися Луцьк (10 мільйонів гривень) та Горохівський район (300 тисяч гривень).
 Не лишилися без фінансової підтримки Волиньради обласний онкологічний диспансер (понад шість мільйонів гривень ми виділили на купівлю рентгенодіагностичного обладнання, близько трьох мільйонів – на ремонт обладнання та інші важливі цілі), обласна клінічна лікарня, де з допомогою обласної ради було створено реабілітаційний центр, Волинська станція переливання крові, психіатричні лікарні, протитуберкульозний диспансер, Волинське обласне патологоанатомічне бюро, Бюро судово-медичної експертизи та інші. Фактично жоден із закладів не залишився без фінансової підтримки обласної ради.

 Звісно, не усі проблеми вирішені, однак практику бюджетних слухань будемо продовжувати, і поступово нагальні проблеми, сподіваюсь, зменшаться.

 –  Освіта теж, знаю, не лишається без уваги обласних депутатів. Що вдалося зробити коштом Волинської обласної ради? 

 – У 2018-му область мала до 40 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції, і вони використовувалися серед тих освітніх закладів, які роком раніше цієї субвенції не використали. Зокрема, пріоритетом визначено було встановлення протипожежної сигналізації у закладах освіти, на що спрямовано було біля 9 мільйонів гривень. Значні суми виділені для оновлення матеріально-технічної бази навчальних лабораторій. Так, для Ковельського центру профтехосвіти виділили кошти для облаштування даху у виставковому комплексі, а для Берестечківського профтехучилища закупили трактори. Коштом обласного бюджету у Камінь-Каширському ВПУ вдалося створити навчально-практичний центр електрогазозварювання, а в Колівському ВПУ – відремонтувати дах лабораторії сільгоспмашин. Поза увагою не був жоден заклад освіти. Оскільки залишки освітньої субвенції були досить значними, пріоритет у спрямуванні коштів вільних лишків та з перевиконання у 2018 році був відданий сфері охорони здоров’я.

 –  За непростої економічної ситуації чи вдається продовжувати програму забезпечення житлом сиріт? 

 – Це важлива соціальна тема. Тому ми не можемо стояти осторонь її вирішення. Цього року на ремонт або купівлю житла таким дітям спрямували з обласного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Профільний департамент подавав відповідну інформацію, бюджетна комісія ретельно її перевіряла, і після того спрямовувалися гроші на відомче житло за умови співфінансування з місцевого бюджету (у пропорції 50:50). Згодом це житло переходить на баланс сільської, селищної, міської ради чи ОТГ, сирота зможе проживати у будинку чи квартирі до того часу, доки не матиме власного житла, а звільнена площа перейде в розпорядження іншої сироти.

 –   З початком опалювального сезону не можемо не торкнутися теми комунальних послуг. Адже щороку на опалення та гарячу воду в комунальних закладах ідуть мільйони бюджетних коштів .

 – Саме для того, щоб зменшити ці витрати, з обласного бюджету цього року виділили чималі суми на енергоефективні заходи в закладах соціальної сфери. Приміром, допомогли обласній психлікарні номер два придбати твердопаливний котел, а обласному територіальному медичному протитуберкульозному об'єднанню – не лише замінити котла, а й загалом відремонтувати котельню. Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради виділили кошти на будівництво приміщення для зберігання дров у твердопаливний котел. Твердопаливні котли було встановлено також у Голобському та Руденському психоневрологічних інтернатах.

 На перспективу плануємо співпрацювати з інвесторами, які би встановлювали обладнання, що працює на альтернативних видах енергії: вітровій, сонячній тощо.

 –  На автошляхах Волині є ділянки з європейським рівнем покриття. Чи долучається обласна рада до ремонту доріг?

 – Цього року, відповідно до урядової програми, Волині було виділено з держбюджету близько 400 мільйонів гривень на ремонт доріг. Щоб справедливо розподілити ці гроші, працював профільний відділ обласної адміністрації, профільна комісія обласної ради та була створена додаткова депутатська комісія. На сесії обласної ради ми затвердили визначений комісіями перелік доріг. Варто зазначити, що на Волині, особливо між сільськими населеними пунктами, які розташовані не на центральних трасах, якість дорожнього покриття жахлива. Тому особливих суперечок щодо того, які дороги ремонтувати, не виникало, адже їх потрібно ремонтувати майже всі.
 До співфінансування робіт долучалися місцеві ради. І наступного року поліпшення якості дорожнього покриття теж перебуватиме в пріоритеті, на що передбачається спрямувати до 500 мільйонів гривень державних коштів.

 –  Цього року найактивніші громади Волині надіслали майже 200 заявок на  конкурс місцевих ініціатив  Хто виграв і скільки грошей отримав на поліпшення життя у своєму місті, селищі, селі?

 – Справді, дуже приємно, що люди стають усе більш ініціативними й не чекають, як колись, доки їм Київ чи Луцьк «подарує» гроші. Найактивніше до конкурсу місцевих ініціатив долучилися Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський (особливо Жидичинська ОТГ) райони, Луцьк і Луцький район. А загалом на розгляд Волиньради учасники подали проектів на 28 мільйонів гривень!

 Звісно, профінансувати всіх ми не мали можливості. Тому серед заявок відібрали 44 найкращі і на їхню реалізацію виділили чотири мільйони гривень з коштів обласного бюджету на умовах співфінансування.

 –  Чимало громад, особливо у Маневицькому районі, великі надії покладають на КП «Волиньприродресурс». Адже велика частина податків із роботи цього підприємства має йти в сільський, районний, обласний бюджет. 

 – Коли я вникла в суть цього питання, була дуже здивована, чому держава не хоче дозволити місцевим громадам розвиватися та отримувати колосальні кошти для свого розвитку, видобуваючи корисні копалини на своїх землях. Але якби КП «Волиньприродресурс» дозволили видобувати й реалізовувати бурштин та інші природні ресурси, то обласний бюджет отримав би в рази більший обсяг коштів, ніж тепер. Багатшими стали б сільські та районні бюджети. А це мільйони гривень на ремонт доріг, оновлення лікарень, ремонт шкіл і дитсадків, підтримка ліками та соціальний захист.

 – Чого очікувати волинянам на наступний рік?

 – Волинська область завжди була дотаційною. Ми маємо маленькі доходи на душу населення. І якщо, приміром, цього року на життєдіяльність області було витрачено трішки більше від восьми мільярдів гривень, то з цієї суми лише до двох мільярдів Волинь заробила сама, все решта – це трансферти з державного бюджету. За такого доходу мусимо дуже скрупульозно підходити до витрачання кожної бюджетної гривні та стежити, наскільки ефективно вона була використана. Тому вже у грудні з керівниками обласних комунальних закладів розпочнемо роботу, аби з'ясувати, яке фінансування протягом останніх років вони отримували, наскільки ефективно були використані бюджетні кошти, які ще фінанси, крім бюджетних, вдалося керівництву залучити та які цілі на найближчу перспективу ставить заклад. Тобто депутати Волиньради проаналізують ефективність роботи комунальних закладів та зможуть зорієнтуватися, які об’єкти зможуть розраховувати на першочергове фінансування у 2019 році.

 Спілкувалася Оксана Бубенщикова