Не розбазарювати комунальне майно, а давати йому лад

Фото: 

Депутат Волинської обласної ради (ВО «Батьківщина») Валентина Касарда, член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, переконана – якщо ефективно керувати комунальними об’єктами, то тут будуть нові робочі місця, а місцеві бюджети отримають солідні надходження у вигляді податків.

 

– Питання збереження майна громади для мене принципове, бо на власному досвіді переконалася: занедбані об’єкти можна підняти навіть з руїни і зробити їх ефективними та сучасними. Ще депутати облради п’ятого скликання (а я вже втретє обираюся до головного самоврядного органа краю) ухвалили рішення укласти реєстр комунальних підприємств, під час Днів депутата неодноразово вивчали, чи ефективно вони працюють. Зокрема відвідували й волинські оздоровниці – «Лісову пісню», «Пролісок», «Турію». Останню, попри мої пропозиції, так і не змогли зберегти як санаторій, хоча реальні можливості для цього були.

– Під час нещодавнього Дня депутата обранці волинян також відвідали низку комунальних об’єктів. Яке у Вас залишилося враження?

– Зізнаюся, прикро вражена станом споруд, зокрема, побаченим у краєзнавчому музеї та обласній філармонії, у приміщенні на вулиці Ярощука, де планувалось розмістити фондосховище Музею волинської ікони, будинком для приїжджих «Круча», якому вже неодноразово шукали господаря. Останній з них – КП «Волиньпродресурс». Його керівництво роздавало щедрі запевнення, що наведе тут лад і навіть влаштує музей корисних копалин. Натомість будівля і далі знищується, а директор КП «Волиньпродресурс» Василь Столяр розводить руками: мовляв, здійснити наміри йому перешкоджала … влада. Тепер депутати сходяться на тому, що «Кручу» треба продати. Однак скільки коштів отримає обласний бюджет від цього? Збути занедбане майно – легше легшого. Такий шлях, очевидно, й обрала більшість у нинішній облраді, поспішно ухваливши порядок приватизації майна комунальної власності, хоча навіть переліку об’єктів для продажу поки що немає.

– А що нинішня облрада зробила для того, щоб комунальні підприємства очолили менеджери з новими ідеями?

– Ухвалено положення про конкурсну комісію, яка розглядає кандидатури претендентів на посади керівників, і положення про конкурс. Але, на жаль, все звелося лише до того, щоб посадити в керівне крісло «свою» людину, наближену до керівництва облради, адже і конкурсну комісію представники більшості сформували із «своїх» депутатів. Понад те, багатьом директорам, у яких закінчився термін контракту, доводиться роками ходити зі статусом «виконуючого обов’язків». Або ж посади діставалися непрофесіоналам, без досвіду роботи у певній галузі. Як наслідок, приміром, після зміни керівництва цьогоріч санаторій «Пролісок» до бюджету Грем’яченської сільської ради не перерахував жодної гривні податку на нерухомість, тоді як у 2017-му ця сума становила 261 447 гривень, а в 2018-му – 362 960 грн.

– У полі зору вашої депутатської діяльності кілька важливих проблем виборчого округу, де ви балотувалися. Назвіть їх, будь ласка.

– Одна з головних – це будівництво нової школи в Грем’ячому. Не пригадаю вже, скільки разів порушувала цю болючу тему перед керівниками виконавчої і самоврядної влади. Вони змінюються, а діти Грем’ячого, на жаль, так і навчаються у старому аварійному приміщенні, якому вже майже 90 років. У депутатських запитах також озвучувала прохання, з якими до мене зверталися виборці: ремонт доріг у селах Ківерцівського району, виділення коштів на комп’ютерну техніку для сільських шкіл, раціональне використання природних ресурсів, збереження довкілля.

Мар’яна ВЕРБІВСЬКА