Луцьк потрібно об’єднати з Ківерцями

Фото: 

Востаннє Святослав Кравчук заходив у редакцію інформаційного агентства «Конкурент» ще у вересні 2019 року.

Тоді ми спілкувалися про Зеленського й нові обличчя, очікували на призначення голови ОДА та прогнозували перспективи Луцька у разі приєднання прилеглих сіл…

На сьогодні Луцьк вже об’єднався з Прилуцьким, ексміліціонер з Донбасу Юрій Погуляйко очолив Волинь, а оточення Зеленського потрапило у перший гучний корупційний скандал.

Зважаючи на  нові теми для розмов та незважаючи на карантин, ми знову зустрілися із Кравчуком у стінах «Конкурента», щоб, окрім політики, обговорити і топ-тему світу – коронавірус.

Із нього й почнемо…

– Україна вже місяць перебуває на карантині. Як сильно це вплинуло на ваше життя?

– Для більшості пенсіонерів карантин не є дуже складним в контексті, а як же провести вільний час? Але я ще працюю, тому й ситуація у мене інша. Насправді особливих змін у житті не відбулося, робота триває. Проте є певне відчуття дискомфорту, оскільки доводиться уникати громадських місць, не ходити в парки, сквери тощо.

– Що ви думаєте про ймовірне продовження карантину? Чи потрібне воно? Ви, певно, не стикалися з такими ситуаціями, але…

– Насправді стикався. У 2009 році була пандемія свинячого грипу, тоді Микола Романюк очолював ОДА, а я обіймав посаду його заступника.

Сьогодні багато ведеться полеміки щодо того, чи потрібно було оголошувати карантин. На мою думку, враховуючи стан нашої медицини, менталітет українців та їхнє «ідеальне» виконання різних законів, ми не мали б такої досить непоганої картини із захворюваністю на коронавірус, якби в країні не запровадили обмеження. Навпаки – якби цього не відбулося, то зараз в Україні все було б гірше, ніж в Італії, Франції та інших країнах, де вірус завдав великих втрат.

Чи продовжать карантин? Думаю, що все залежатиме від перебігу подій у державі. Сьогодні люди забули про війну на Сході України і даремно, оскільки ця ситуація може прямо вплинути на продовження обмежень. Існує багато питань до влади в контексті того, які взаємовідносини вона вибудовує з Росією і як вона це робить. Для того, щоб відвернути від цього увагу і далі «гнути» свою лінію, вони можуть продовжувати карантин.

– Ви вважаєте, що владі буде «на руку» продовжити карантин?

– Чомусь мало говорять про те, що завдяки епідемії Китай позбувся проблеми Гонконгу. Сьогодні про Гонконг там навіть не згадують, а для Китаю це питання було настільки ж проблемним, як для України війна з Росією. Тому цей варіант потрібно враховувати, прогнозуючи подальший розвиток подій в Україні.

– Складне питання, але скажіть, як, на вашу думку, потрібно виводити державу з карантину?

– Мені важко сказати, оскільки не вважаю себе таким спеціалістом, тут потрібні люди, які мислять більш масштабно. На мою думку, правий Міхеїл Саакашвілі. Для того, щоб налагодити економіку після карантину, необхідно вирішити питання прозорого і правильного оподаткування всіх суб’єктів економічної діяльності та нарешті почати перемагати корупцію. Як ми не знижували б податки, якщо все відбуватиметься в «корупційних» тонах, то нічого доброго з цього для країни не вийде.

– Перейдімо на регіональний рівень. Передусім скажіть, як сильно карантин та коронавірус вдарять по економіці області?

– Волинська область тримається за рахунок аграрного сектору. Я не думаю, що карантин сильно вдарив по ньому – наші аграрії продовжують працювати. Але є питання, чи обласна влада буде сприяти людям у продажі вирощеної продукції? Бо в нас щороку виникає ситуація: ми маємо або забагато картоплі та моркви і не знаємо, куди їх подіти, або нам навпаки бракує.

Якщо влада піде назустріч і правильно організує процес закупівлі, то, я думаю, Волинь сильно не постраждає.

Але є проблема з малим і середнім бізнесом. Якщо їм не послабити податкове навантаження, то вижити буде дуже складно.

– В області на боротьбу з коронавірусом виділили чимало мільйонів гривень. Як ви вважаєте, чи існує загроза, що частину цих коштів просто вкрадуть?

– В Україні завжди існує така загроза! Але я не думаю, що хтось із керівників спробує заробити на тому, щоб щось придбати за завищеною ціною. Я закликаю усіх відповідальних осіб дуже обережно використовувати виділені кошти, оскільки коли карантин і пандемія завершаться, правоохоронці прийдуть до очільників лікарень і пред’являть їм різні претензії щодо закупівель… Тому працюйте в межах чинного законодавчого поля, незважаючи на складність та на оперативність вирішення питань.

– Як ви оціните дії місцевої влади в контексті боротьби з коронавірусом?

– По-різному можна ставитися до депутата від Луцька Ігоря Палиці, але я думаю, що його приїзд на Волинь та проведена нарада у сесійній залі дали поштовх до того, що ситуація в області досить непогана.

– У вересні минулого року ми з вами спілкувалися й ви зазначили, що буде погано, якщо Волинь знову очолить «чемоданна» людина та підкреслили, що області не щастить з керівниками, які є вихідцями з правоохоронних органів. В підсумку очільником ОДА призначили Юрія Погуляйка, ексміліціонера з Донбасу. Як вважаєте, в Офісі Президента (ОП) зробили правильно, призначивши Погуляйка?

– Мені здається, що в ОП взагалі відсутня кадрова політика. Щоб це зрозуміти, достатньо глянути, як хаотично вони призначили очільників областей.

Я переконаний, що варіант, який обрали в ОП, не є оптимальним. Це стало зрозуміло, бо людина прийшла на посаду і відразу почала підтягувати своїх людей, які теж не знають Волині, місцевого менталітету тощо. Слава Богу, що першим заступником призначили Леоніда Кирильчука, який розуміє Волинь та людей.

Бути головою чи заступником – це одне. А ось мати відповідні контакти, певні взаємовідносини та вплив на людей, які формують політику «внизу», –  це вже зовсім інше. І це дуже серйозно впливає на результати роботи.

– Ви частково відповіли на моє наступне питання, але я його поставлю. На сьогодні вже повністю сформована команда заступників голови ОДА: Тетяна Щербак та Олександр Троханенко, які приїхали з інших регіонів країни, та місцеві Анатолій Костик, Світлана Мишковець і Леонід Кирильчук, якого ви добре знаєте ще з Луцькради. Я вже зрозумів, що від «легіонерів» ви нічого не чекаєте, тому скажіть, які очікування покладаєте на волинян, зокрема, на Кирильчука?

– Багато залежить від взаєморозуміння між першим заступником та головою. Якщо голова надасть підлеглому можливість реалізовувати його ідеї та плани, то така робота буде ефективною. Якщо ж очільник  більше дослухатиметься до людей, які приїхали з ним, то ніякого результату не отримає.

– Тепер про вашу команду. Ви приєдналися до депутатської групи «Тільки разом». Чому ухвалили таке рішення?

– Ви знаєте, що в нас була фракція з чотирьох осіб, яка розпалася (фракція «Наш Край»,– ред.), бо один із членів перейшов до іншої політичної сили. Я вважаю, що самотній «айсберг» ніяк не може впливати на вирішення важливих питань, тому й долучився до цієї групи. Вона впливова, оскільки всі рішення ради проходять саме завдяки їй. Тому тепер у мене є змога хоча б донести свої пропозиції та думки до тих, хто ухвалює рішення.

– Окрім цього, в раді створили групу «Патріоти Волині». Туди вас запрошували?

– Ні, цю групу створили якось спонтанно. Її сформували досить ситуативно, можливо, на противагу групі «Тільки разом».

– Зважаючи на обставини, якими ви бачите останні місяці роботи чинної каденції в обласній раді?

– Кожна політична сила перетягуватиме ковдру на свою сторону, і ті мізерні кошти, які залишаться після боротьби з коронавірусом, розпорошать для того, щоб створити відповідний імідж депутатам та партіям. Тому я б не взяв на себе відповідальність казати, що робота обласної ради буде ефективною.

– Наприкінці минулого року Луцьк приєднав до себе території Прилуцької сільради, утворивши міську ОТГ. Майже одразу постало питання, куди рухатися обласному центру далі? Один із варіантів подальшого розвитку подій: приєднання до Луцька Княгининівської ОТГ та Жидичинської ОТГ і подальше об‘єднання між собою Боратинської ОТГ з Гіркополонківською ОТГ та Липинської ОТГ – з Підгайцівською ОТГ. Ви прихильник якої позиції: розширити Луцьк й провести укрупнення навколишніх громад? Чи залишити все так, як є?

– Багато залежить від людей, які керують Волинню. Вони повинні визначатися, чи хочуть мати потужний обласний центр. Обласний центр формується за рахунок підприємств, які розташовані на його території та наповнюють своїми податками бюджет. Комплексний розвиток дає можливість місту (обласному центру, – ред.) бути привабливим.

У сьогоднішній ситуації винна влада, в якій ще я працював. І міська, і обласна. На жаль, тоді ми не приділяли достатньо уваги розширенню Луцька і створенню такого великого конгломерату.

Дуже добре, що Луцьку вдалося об’єднатися з Прилуцьким. На мою думку, надалі найбільш перспективним та правильним стало б приєднання Ківерець до Луцька. У такому випадку з’явиться велика кількість вільних земельних ділянок, на яких можна розвивати або промислову, або житлову інфраструктуру.

– Ще гаряче луцьке питання перенесення ринку. Раніше ви казали, що територія під ним мусить змінити своє призначення, зараз цей процес відбувається. Яким ви бачите майбутнє площі перед замком? Та чи все правильно робить місцева влада?

– Сьогодні вже є цілий перелік концепцій розвитку території під Старим ринком і вони досить непогані, на мою думку. Те, що перенесення необхідне, я говорив ще Романюку, але той метод, яким пішла міська влада, думаю, не буде ефективним. Я дуже сумніваюся, що вони зможуть цей процес довести до логічного завершення.

Ідея хороша! Але я думаю, що завершить її реалізацію нова влада з обраним міським головою. Потрібна людина, яка візьме на себе відповідальність за ті речі, які будуть коїтися, коли ринок перенесуть. На сьогодні відповідальної особи нема.

– Наостанок повернімося на загальноукраїнський рівень. Під час попередньої розмови восени минулого року ви досить спокійно прокоментували перші кроки Зеленського, сказавши, що не помітили якихось критичних помилок. Що ви скажете зараз, коли минув майже рік його президенства?

У мене складається враження, що він не керує, а керують ним. Це призводить до того, що вся відповідальність лягає на Зеленського, а у всьому іншому розбираються інші люди. Мені його шкода, бо він сів не у свої ворота. Є така приказка: «Благими намірами мостиш собі шлях не в рай, а в пекло».

Не розумію, як він, взявши на себе відповідальність, не працює над ухваленням рішень, які б розвивали державу. Якщо не можеш – напиши заяву і твоє місце займе хтось інший. Мені шкода його дітей та батьків, які так пишаються своїм сином. Сумніваюся, що він зможе сісти з ними за один стіл, подивитися в очі і сказати: «А ви знаєте, я зробив певні речі і залишив гарний слід після себе в історії України».