«Інколи бути за спиною когось ще важче, ніж йти попереду», - Володимир Гунчик

Фото: 

Волинська обласна рада допрацьовує останні місяці своєї каденції. Попереду – запеклі виборчі перегони і, можливо, кардинальне оновлення у депутатських кріслах. Чим не привід підсумувати зроблене?

Володимир Гунчик – не лише екс-голова Волинської обласної державної адміністрації, а й депутат обласної ради, член екологічної комісії. Розмова з ним – про боротьбу з коронавірусом на Волині, обміління Світязю, про яке не можна забувати навіть, коли здається, що все вже добре, об’єднання Луцька з навколишніми селами, а також політичні плани.
 

«Луцьк правильно зробив, що збунтувався проти «червоної зони»
 

– Володимире Петровичу, найперше цікава ваша думка про ситуацію з коронавірусом на Волині. Чи все можливе робить влада, як думаєте?

– Перш за все, хочу наголосити, що коронавірус – це реальна проблема. Люди хворіють і помирають. Водночас заходи, які сьогодні проводяться урядом, – явно недостатні. Статистика передовсім говорить про кількість зроблених тестів, а не реально хворих. Їх, очевидно, набагато більше.

Останні 5 місяців було тільки й мови про те, що у державний фонд боротьби з коронавірусом виділили 65 мільярдів гривень. І все більше людей питає: а де гроші?

– У центральній владі вже звучать заяви про те, що фонд майже порожній.

– Так, говорять про те, що кошти витратили на ремонт доріг, інші якісь речі. Але, чекайте. Я, як людина, яка довгий час працювала з обласним бюджетом, знаю, що є цільові кошти, які не можна витратити на інші речі. Якщо вони не використовуються, їх потрібно повернути в бюджет. Тоді скликати бюджетний комітет і обговорювати розподіл цих коштів на інші цілі, виносити на голосування у Верховну Раду. Тут же цього не відбулось.

Якщо немає грошей на дороги, залучайте інвестора, передавайте їх в концесію, але не забирайте гроші з фонду по боротьбі з коронавірусом. Зрештою, в кожному літрі пального, яке купують автомобілісти, є гроші на дороги. Ціни на пальне не впали, автомобілів не поменшало, тоді виникає питання – куди поділись гроші на дороги?

Місцева влада права, коли каже, що не відчуває підтримки центральної. 60 мільйонів гривень на боротьбу з коронавірусом на Волині виділили з місцевих бюджетів. За них виплачуються надбавки медикам, робляться закупки обладнання та ліків для волинських лікарень. Державної підтримки – нуль.

Якби дії центральної влади були іншими, можливо, і реакція суспільства була інакшою. А так люди кажуть: «Ай, гроші розтринькали, значить, який там коронавірус – не буду ходити в масці». При цьому вірус прогресує.

– Окрім грошей, що ще не так у боротьбі з епідемією в Україні?

– Загалом дії влади несистемні. Я вважаю, що досі ніхто ґрунтовно не аналізував ситуацію з коронавірусом в Україні. Не було парламентських слухань. Ні на сесії районних рад, ні на обласній не обговорювалось, що відбувається на Волині. Коли епідемія тільки починалась, Ігор Палиця зібрав велику нараду, але на цьому все й закінчилось. А подібні наради потрібно влаштовувати регулярно.

    "Я вважаю, що хоча б раз обласна рада повинна була зібратись на сесію і проаналізувати ситуацію. Можна було поставити екрани за межами сесійного залу і всіх запрошених посадити там, а депутатів розсадити на відстані. В крайньому випадку – провести сесію надворі, як це робили інші ради. Мені прикро, що ніхто цього так і не зробив.


– Взагалі в області є чітка команда, яка всі 5 місяців займається боротьбою з коронавірусом? Коли заступницею голови ОДА була Тетяна Щербак, вона координувала цей напрям, начебто існували чати у месенджерах, де були всі причетні посадовці. Після звільнення Щербак хто цим займається? Постійного керівника управління охорони здоров’я також немає – лише в.о.

– Це дійсно проблема. Займаються усім безпосередньо лікарі, екстрена медицина.

Добра була Тетяна Щербак чи погана в своїх діях, але на якомусь етапі вона взяла на себе координацію цієї роботи. Ми могли її критикувати, але інформація була. Добрий був чи поганий Ігор Ващенюк, але ми розуміли, що в обласного управління охорони здоров’я є керівник.

Зараз лунають заяви про другу хвилю і потребу збільшення кількості ліжок в лікарні. Але хіба це вирішить проблему? Я не хочу давати оцінку діям конкретних посадовців, проте загальна політика відсутня. Дії управлінців розпорошені.

– Як вони оцінюєте бунт Луцька, який не погодився з внесенням до «червоної зони» і відмовився вводити суворіші карантинні обмеження?

– Правильно зробили – я повністю підтримую цю позицію. Якщо вже центральна влада віднесла Луцьк до «червоної зони», то потрібно було цю лінію витримувати до кінця. Нехай би приїхали представники Міністерства охорони здоров’я, збирали відповідальних за боротьбу з коронавірусом місцевих посадовців, аналізували ситуацію, пояснювали громаді необхідність нових обмежень.

Натомість через два дні нам заявили, що помилились, перенесли місто в «помаранчеву зону», а тоді – в «жовту». Бізнес же тим часом ліг, автобуси перестали їздити. При цьому в Верховній Раді всі депутати без масок.

Позиція міської ради була правильна. Так, вона теж не покладалась на цифри і статистику, але це був крик відчаю через зупинку життя в місті.
 

«Команда Погуляйка виставляє його в поганому світлі»

– Як ви оцінюєте дії голови ОДА Юрія Погуляйка, який зібрав обласну комісію з питань ТЕБ та НС і сказав, що місто повинне дотримуватись правил «червоної зони», а за пів години зібрав на закриту нараду силовиків і сказав не штрафувати підприємців, які попри заборону працюватимуть?

– Як людина, яка свого часу була на посаді голови ОДА, я не хочу його ні захищати, ні критикувати. Просто хочу сказати, що його підлеглі погано працюють. Вони виставили голову адміністрації в такому світлі. Команда, яку він очолює, погано впоралась.

– Кілька тижнів тому обласна рада заявляла, що через карантин обласний бюджет втратив 27 мільйонів гривень. Думаю, до цього часу сума могла ще вирости. Як гадаєте, обласна адміністрація та рада зробили все, що могли, щоб мінімізувати втрати?

– Зараз ухвалювати будь-які рішення щодо цього на рівні області – означає йти в розріз з рішеннями міністерств. Там заявляють про посилення карантинних заходів, а ми розуміємо, що місцеві бюджети вже йдуть в мінус. Куди нам ще карантин?

Надходження до бюджету не беруться нізвідки. Вони беруться з бізнесу. Не ходять автобуси – немає надходжень. Не працюють ринки, торгові центри – немає надходжень. Люди не купують і не продають – бюджет від цього страждає.

Місцева влада каже: «В нас катастрофа з бюджетами», а центральна: «Ні, ви в «червоній зоні», зупиняйте транспорт і бізнес». На жаль, ніхто не каже: «У вас небезпека поширення коронавірусу, зупиняйте бізнес, а ми вам компенсуємо з державного фонду втрати».

– Аналізували, як така ситуація вплине на область?

– У першу чергу це втрати для бізнесу. Подивіться, скільки сьогодні оголошень про оренду. Створити робоче місце дуже тяжко, а от втратити легко.

Я вважаю, що на відновлення тієї ситуації, що була в області рік-два тому у малому і середньому бізнесі, знадобиться немало часу. Частина людей вже поховала свою справу і, напевно, не буде її відновлювати. Вони шукають інші шляхи, як годувати сім’ї.

Водночас багато залежатиме від того, як держава сформує бюджет на 2021 рік. Якщо в ньому буде закладена компенсація втрат, дотації місцевим бюджетам, підтримка малого та середнього бізнесу, реальні кошти на створення робочих місць, напевно, оцінка заходів держави буде іншою. Бо поки це лише негатив.

– Зараз кількість хворих більшає. Як думаєте, центральна влада піде на запровадження суворішого карантину чи боятиметься бунту регіонів?

– Думаю, центральна влада зараз намагатиметься проскочити між крапельками. Думаю, там вже зрозуміли, що місцева влада свої позиції здавати не буде, бо їй потрібно відповідати перед громадою за втрати. Спроби нав’язати свою позицію у центральної влади, думаю, будуть дуже обережними і в більшості випадків декларативними. Ми сказали, а ви там собі вирішуйте.

– Тобто інші регіони можуть подякувати Луцьку і Тернополю за те, що ті не погодились жити за правилами «червоної зони»?

– Я думаю, так.
 

«Кілька місяців без дощу чи снігу - і ми знову згадаємо про обміління Світязю»

– Ви є членом екологічної комісії обласної ради, одне з найважливіших питань якої в останній рік – обміління Світязю. Зараз ця тема стихла, тому що пройшли дощі, озеро наповнилось. Але, очевидно, що ситуація може змінитися. Те, що зараз мало обговорюється проблема, це правильно?

– Питання справді притихло, але ми бачили минулу зиму. Якщо знову не буде снігу, Світязь може повторно зміліти. Весь світ зараз переживає глобальне потепління. Очевидно, що потрібна державна програма реагування на це.

    "Думаю, що на сесії ми можемо ініціювати звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів про створення або відновлення (бо подібні вже існували) державної програми збереження водойм. Я готовий на сесії обласної ради внести пропозицію про створення місцевої програми.


– Рахували, про які суми йдеться?

– Якщо ми говоримо про ремонт шлюзів, очистку русел річок, я вважаю, що 60 мільйонів гривень в обласному бюджеті було б цілком достатньо для того, щоб зробити величезний об’єм робіт зі збереження води на Волині.

Переконаний, в бюджеті на 2021 рік це потрібно передбачити. Також потрібно залучати інвестиційні кошти – весь світ сьогодні підтримує екологічні програми. Тим паче, що це інтереси не лише волинян, а й поляків, білорусів.
 

«Місто більше не може кивати на Княгининок і казати: «Це не в нас, це в них смердить»

– Сморід у Луцьку – актуальна тема вже майже 5 років. Останнім часом скарги також лунають. Тим не менше, міські посадовці стверджують, що більшість джерел смороду знаходяться за межами міста – на території навколишніх сіл, а міська каналізація мовляв ні при чому. Як гадаєте, чи не може це бути униканням відповідальності?

– Думаю, це і відсутність аналізу, і небажання визнати той факт, що джерела смороду створюються, як міською інфраструктурою, так і бізнесом, який тут працює.

Потрібно дивитись на сміттєзвалища, відстежувати відходи від переробної промисловості. Слід виносити питання в обласну раду, влаштовувати круглий стіл з представниками бізнесу, який працює в радіусі хоча б 25 кілометрів, щоб бачити повну картину.

Свого часу, будучи на посаді голови ОДА, я запитував в екологічної інспекції, звідки йде сморід. Мені всі казали про відстійники на території Княгининівської громади. А я питав: куди зливають відходи усі переробні підприємства. Потім знайшли точку несанкціонованого зливу на вулиці Мамсурова у Луцьку, згодом – ще одну.

Луцьк має бути ініціатором того, щоб з’ясувати нарешті усі джерела смороду.

– Місто доволі категорично відкидає ідею про те, що сморід може бути від каналізації. При цьому планується масштабний проєкт реконструкції очисних споруд. Начебто вони просто старі і тому потребують ремонту. Як гадаєте, це співпадіння?

– При всій повазі до лучан, але значна частина міста в зливову каналізацію зливає далеко не дощову воду. А будь-який порив такої каналізації випускає відходи в ґрунт і створює передумови для неприємних запахів.

Якщо відстійники очисних споруд водоканалу 20 років ніхто не чистив, то чому ховати обличчя і не казати цього прямо? Потрібно визнати – так, проблема є, треба зробити те то й те то для вирішення.

Тим паче, після того, як Забороль, Княгининок, Жидичин та Луцьк восени стануть однією громадою, більше не можна буде перекладати відповідальність на когось – проблеми смороду, води, сміття потрібно буде вирішувати разом. Вже не можна буде скати – це не в нас смердить, це в Княгининку.
 

«Я думаю, до Луцька треба приєднати і Боратин з Підгайцями»

– Як ви оцінюєте примусове приєднання трьох громад до Луцька?

– Я завжди був прихильником розширення Луцька за рахунок навколишніх сільських рад. Ще будучи головою ОДА, я казав про необхідність цього, аби Луцьк в перспективі не втратив статус обласного центру.

Я теж не до кінця згоден з тим, що це було зроблено вольовим рішенням Кабінету Міністрів, але водночас місто робило багато кроків, щоб приєднати ці громади. Може, десь не допрацювали на зустрічах, не було віча загального, де обговорили б стратегію розвитку, використання спільного бюджету, послухали б позицію місцевих депутатів. Не переконали громади в тому, що цей крок стратегічний.

Я за приєднання, але методи та шляхи повинні бути зрозумілими для всіх. Втім справа вже зроблена – тепер потрібно говорити, як жити разом.

– Чи правильно, на вашу думку, обрано громади, які приєднали? Ті ж Липини, Підгайці буквально за 2 кроки від Луцька.

– Неправильно. Я вважаю, що всі громади, які знаходяться в радіусі 15-20 кілометрів від Луцька, повинні увійти до міської громади. Підгайці, Липини, Боратин.

– Боратин також?

– А чому ні? Чим Боратин за відстанню відрізняється від Княгининка? Особливий Боратин тим, що це багата громада? Так, чекайте. Боратин, Підгайці, Липини багаті тому, що на їхній території працюють «Кромберг енд Шуберт», «Модерн-Експо», «Епіцентр». Завтра власники вирішать перенести юридичні адреси в Київ і все – немає більше податків. Не повинно бути місцевих князьків, які користуються всіма благами Луцька, але кричать проти об’єднання.

– Як вам створення чотирьох районів на Волині?

– Я вважаю це правильним кроком. Якщо будуть якісь перекоси, завжди є можливість внести зміни. Але спочатку потрібно спробувати працювати в такому режимі.

Читав, що вже йде мова про створення районних державних адміністрацій в нових районах. Швидше за все після виборів будуть створені префектури.
 

«Я більше не балотуватимусь. Нехай на вибори йдуть нові обличчя»

– Чи є у вас плани на місцеві вибори? Будете балотуватись?

– Балотуватись не буду. Рішення прийнято. Натомість буду підтримувати кандидатів у депутати різних рівнів.

    "Повинні з’явитись нові обличчя, в яких є майбутнє. Моє завдання – підтримати їх та допомогти. Інколи бути за спиною когось ще важче, ніж йти попереду, бо це спільна відповідальність. Тому я не вважаю, що відмовившись від участі в депутатських перегонах, я сказав «до побачення» політиці.

– Яких кандидатів від яких політичних сил підтримуватимете?

– У першу чергу це політичні сили, які сьогодні займають проукраїнську позицію. Ситуація в країні за останні 1,5 року змінилась кардинально. Ми бачимо реванш проросійських сил.

Я не можу зрозуміти, чому ті, хто 3 роки назад приходили до мене в ОДА і декларували свій патріотизм, сьогодні десь зникли. Я не чую від них про утиски патріотів, про торгівлю на крові. Я не хотів би називати конкретні імена, але це депутати різних рівнів. Знову ж таки з боку української влади я не бачу активної позиції щодо подій у Білорусі. Влада не говорить, що це теж революція і білоруси зараз борються за свої права. Там теж гинуть патріоти, з людей знущаються.

На виборах я підтримуватиму ті сили, які патріотично налаштовані і відверто говорять про такі речі.

– Ви підтримуватимете «Європейську солідарність»? В чому ця підтримка проявлятиметься?

– Так, я підтримуватиму «Європейську солідарність». Максимально допомагатиму кандидатам, які гідні зайняти депутатські місця в органах місцевої влади. Це і моральна, і матеріальна підтримка.

– Зараз ви берете участь в роботі обласного осередку партії «Європейська солідарність»?

– Ні, не беру. З одного боку, мене й не запрошують. З іншого – те, що відбулось за останній рік в осередку партії, мені не зовсім було зрозуміло. Думаю, все було зроблено для того, щоб покласти «Європейську солідарність» під якийсь інший проєкт.

Але є багато порядних, патріотично налаштованих людей, які будуть боротись за депутатський мандат від «Європейської солідарності». По можливості буду їх підтримувати. Також є багато порядних людей в інших політичних силах. Головне для мене – розуміти, наскільки цей кандидат залежить від цієї партії та які цілі відстоює.

– Як щодо кар’єри в «Укроборонпромі»? Ви ще працюєте там?

– Ні, не продовжую.

    "Я написав заяву на звільнення близько пів року тому. Це було моє рішення. Я не був згідний з принципами роботи тієї команди, яка прийшла після президентських виборів.

Довгий час робота цих людей була суто декларативною, а така галузь, як «Укроборонпром» потребує конкретних рішень. Підприємства стали заручниками політики влади. Люди не отримували зарплату, виникали проблеми зі сплатою податків.

Моя позиція не сходилась з позицією керівництва «Укроборонпрому», тому я написав заяву на звільнення. Як показують останні події, не лише в мене були такі думки. Швидше за все найближчим часом в «Укроборонпромі» переформатують ту команду, яка прийшла в кінці 2019 року. Я сприймаю це цілком позитивно.

– Після звільнення та рішення більше не балотуватись у депутати, чим ще займаєтесь?

– Я завжди був людиною бізнесу, незалежно від того, працював я на державному чи приватному підприємстві. Бізнес – це моє, я отримую від цього величезне задоволення, тому планую продовжувати. Займатимусь усім, що пов’язане з автомобілями. Ну і зовсім трохи політикою.

Текст: Віта Сахнік.

Фото: Ірина Кабанова.