Досвід і новизна мають поєднуватися, аби в результаті ми мали нормальний продукт

Фото: 

Робочий день голови Волинської обласної ради Григорія Недопада починається дуже рано. Воно й не дивно, адже коло обов’язків та перелік справ – величезні.

У кабінеті голови облради – усе максимально просто, лаконічно та функціонально. «Не люблю залежати від речей, – пояснює. – Усе має бути простим, функціональним і на своєму місці».

Коли о 8:30 ми заглянули до Григорія Вікторовича в приймальню, аби записати інтерв’ю для ІА Волинські Новини, він уже давно залагоджував робочі справи та приймав відвідувачів. Утім таки знайшов час, аби відповісти на наші запитання.

Григорію Вікторовичу, на посаду голови Волинської обласної ради вас обрали майже одноголосно. Мало того, ви були єдиним кандидатом. Вочевидь це свідчить про злагоджену, налаштовану на конструктив роботу депутатського корпусу. Як вдалося одразу досягти компромісу?

Коли відверто, то одразу досягти компромісу дуже важко. До кінця його, звісно, не досягнуто. Але та більшість депутатів, яка у нас сформована ідеологічно, з якою думаємо в одному напрямку, уже почала ту конструктивну роботу.

У новому депутатському корпусі дехто взагалі уперше став депутатом обласної ради, дехто прийшов із районних та міських рад. Я переконаний, що за дві-три сесії у нас буде злагоджена команда.

Звісно, буде і конструктивна критика, будуть незадоволені. Я вважаю, що неможливо ідеально налаштувати весь процес роботи, але ми до цього будемо прагнути. І сподіватимемося, що депутати так, як голосували за голову, голосуватимуть за проєкти рішень обласної ради.

Наскільки змінився склад депутатів обласної ради?

Як і завжди, він змінився трошки більш як наполовину. Є депутати з досвідом в облраді, є ті, які мають політичну кар’єру в радах різних рівнів. Із багатьма я знайомий, з деким познайомився на першій сесії, із кимось тільки віталися і ще не було такого тісного спілкування.

Але повірте, що цей процес, який називається роботою в обласній раді, роботою депутатського корпусу на комісіях та бюджетних слуханнях, на виїзних прийомах, усе-таки зближує. Я маю такий досвід, оскільки в 2015 році був обраний на посаду голови Ківерцівської районної ради. То була моя перша політична посада. У раді так само був різноплановий депутатський корпус, не було переконливої більшості. Але тоді теж 32 депутати з 34 проголосували за мою кандидатуру.

У подальшому, звісно, не хотілося розчаровувати депутатський корпус, тож чимало зусиль було спрямовано на те, щоб направду конструктивно працювати. Перед сесіями були важкі комісії, які тривали по кілька годин, а то й цілий робочий день. Але всі проєкти рішень, які йшли в сесійну залу, були погоджені майже без обговорень, можливо, з невеличкими поправками чи зауваженнями. Ми хотіли врахувати конструктивну думку кожного в межах чинного законодавства, аби ці проєкти рішень задовольнили всіх.

Читайте ще: Ковідні жарти, маски і «гра м'язами»: перша сесія новообраної Волиньради. Фоторепортаж

Нині доводиться чути чимало критики щодо заяв чинного Президента про нові обличчя в українській політиці, адже мати певний досвід у цій царині теж дуже важливо. У Волинській обласній раді нового скликання теж чимало новачків. Але є й люди, які мають солідний досвід. Що, на вашу думку, є важливішим: свіжі погляди, ідеї чи все-таки досвід і знання?

Я вважаю, що всього має бути в міру. От коли у страві, наприклад, вдало підібрані інгредієнти, то вона смакує усім, та й господиня задоволена. Так і в політичній кухні. Звісно, що без досвіду – нікуди. Має бути розуміння тих процесів, які відбуваються, досвід у спілкуванні з різними гілками влади. А новизна теж стовідсотково має бути, адже це завжди новий погляд на різноманітні важливі речі.

У жодному випадку не хочу нікого образити, але не завжди досвідчена людина здатна вловити той момент, який може розгледіти людина з новим поглядом. Політик-початківець дуже часто може зауважити таку річ, яку ніхто не помічає, а це конструктивно впливає на хід процесів, що відбуваються не тільки в обласній раді, а й у державотворенні. Тому все нове – це добре, але впевнений на сто відсотків, що має бути і досвід. Вони мають гармонійно поєднуватися, аби в результаті ми мали нормальний продукт.

Але безперечно, що має бути діалог.

Діалог має бути завжди. Не можна відхрещуватися від опонентів, від тої самої опозиції, яка завжди тебе за щось критикує. І не завжди ця критика є неправильною. Загалом, вона завжди має бути конструктивною.Звісно, коли йдуть просто політичні гасла, люди різними маніпуляціями хочуть завести тебе в неправильне русло, цього варто остерігатися й бути на своєму місці. Але контроль має бути завжди. У конструктивній суперечці, в діалозі й народжується істина.

Минула каденція обласної ради відзначилася тим, що завдяки злагодженій роботі депутатського корпусу сесії відбувалися швидко і конструктивно. Як вважаєте, за нинішньої каденції вдасться зберегти таку тенденцію?

Звісно, можуть бути різні моменти, на це можуть впливати різноманітні фактори. Не завжди питання є простими, іноді вони потребують тривалого опрацювання та обговорення. Пригадую моменти з попередньої роботи, коли порядок денний сесії складався з 80-90 питань, а вона відбувалася за півтори години завдяки конструктивній роботі депутатського корпусу, який чітко розумів, що обговорює і за що голосує. Тож коли нормально врегульований діалог, коли почута кожна сторона, то можна дійти до того, щоб сесії не забирали багато часу.

Гаразд, розкажіть про власне бачення розвитку області. Які напрямки вважаєте найпріоритетнішими?

По-перше, хотілося б, щоби був збалансований бюджет на 2021 рік, та й не тільки. Ми стоїмо на порозі новорічно-різдвяних свят і чудово знаємо, що в нас є невиконання бюджету, деякі комунальні установи потребують дофінансування. Нам потрібно буде вишукувати ці кошти, які буде спрямовано на погашення заборгованості із заробітної плати.

Тут багато факторів, і робити когось винним у недофінансуванні не варто. Десь щось не було законтрактовано з НСЗУ, якісь її вимоги є необґрунтованими у кадровій політиці. Ми чудово розуміємо, що живемо у час змін, час реформ.

Так, стратегія розвитку Волинської області однозначно є. Це стосується і міжнародного співробітництва, і реалізації грантів на території Волині не з обласного бюджету, а за допомогою іноземних грантодавців.

У нас просто шалений туристичний потенціал, який треба розвивати. Мало хто знає, що окрім Шацьких озер, у нас багато туристично привабливих водойм на територіїТурійського, Старовижівського, Ратнівського районів. Але наразі державницька політика така, що не дає нормально розвинутися малому та середньому бізнесу через надлишкові податки і збори, яких вони просто не зможуть витягнути. І галузь не розвивається. А це найгірше. Бо має бути рух або вгору, або вперед.

На мою думку, механізми, які в нас є на рівні держави, треба змінювати. Реформи передусім потрібно проводити там, аби на місцях було легше. Аби без проблем можна було розвинути бізнес, створити робочі місця, щоб наші люди не виїжджали на заробітки за кордон.

Повірте, кадровий потенціал у нас великий. Та географічне розташування у безпосередній близькості від кордону з Польщею, Білоруссю сприяє тому, що люди, які відчувають негативні зміни у заробітній платі чи в умовах праці, соціально-побутових, одразу обирають шлях закордонних заробітків. А ми втрачаємо робочі руки. Із цим я зіштовхнувся ще під час роботи в Луцькій міській раді, коли потрібні були працівники робочих спеціальностей, а вони були за кордоном, бо там їхню роботу оплачували в рази більше.

Закордон забирає той кадровий потенціал, який тут міг би розвинути чимало галузей. І навіть ті підприємства, які діяли ще з радянських часів, були б забезпечені робочими кадрами й далі працювали б, давали б той валовий продукт на місцях, якби мали гідне фінансування.

Варто зазначити, що завдяки ініціативі нинішнього народного депутата Ігоря Палиці на Волині запрацювало комунальне підприємство «Волиньприродресурс». Були невеликі проблеми з новими територіями для видобутку бурштину, на щастя, їх вдалося залагодити. Сподіваємося, що в подальшому таких проблем не буде. А якщо й будуть, то ми відстоюватимемо наше комунальне підприємство на всіх рівнях, якщо потрібно буде – і в Києві у владних кабінетах.

«Волиньприродресурс» – бюджетоутворювальне підприємство для Волині. Хай зараз поки нема величезних надходжень, але вони будуть найближчим часом. Комунальне підприємство вже вийшло на міжнародний рівень. Я особисто був присутній на аукціоні, що відбувався в стінах облради. На ньому в режимі онлайн були представники з Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини, країн Балтії та інших держав світу. Тобто нас уже знають. І це такий собі дзвіночок для теперішньої влади, як природні ресурси мають працювати на громаду.

Одне слово, напрямків для розвитку в нас чимало. Наприклад, у тих самих радонових джерелах, що на території Журавичівської сільської ради, концентрація радону вища, ніж на курорті державного значення Хмільнику на Вінничині. Ми чудово розуміємо, що якби туристичний потенціал області був достатньо розвинутий, то інвестор, чи то державне підприємство, чи комунальне могло б розвиватися на цій території.

У нас є «Лісова пісня», у нас є санаторій матері і дитини «Пролісок». Це комунальна власність. Напевно, вони не до кінця також можуть розвинути свій потенціал через низку обмежень, а цього року ще й через корективи, які внесла пандемія COVID-19.

Словом, планів є багато. До реалізації кожного підходимо окремо. Якщо потрібно, звертаємося до Державного фонду регіонального розвитку. Працюємо у всіх напрямках, аби ті галузі, які в нас є, розвивалися й тішили око і бюджет.

Як плануєте співпрацювати з народними депутатами від Волині? Чи з усіма вдалося налагодити контакт?

Контакт є з усіма нашими нардепами. Буквально через два дні після мого обрання у нас була зустріч із головою підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України Віталієм Безгіним за участі багатьох голів територіальних громад. Там було анонсовано створення Координаційної ради при голові обласної ради, до якої будуть входити і голови районних рад, і голови всіх територіальних громад, депутати обласної ради, оскільки вони є представниками громад області, і за бажанням – депутати Верховної Ради.

Така практика в мене була ще на базі району – було створено Координаційну ради при голові районної ради з головами сільських, селищних та міської ради й депутатами райради. Тоді до неї увійшли сім депутатів облради. Варто сказати, що співпрацю було налагоджено на високому рівні. Тобто потрібен конструктивний діалог, аби мати хороший результат на тій території, за яку відповідаєш.

Читайте ще: На Волині обговорили перспективи та ризики завершення реформи децентралізації

Як маєте намір шукати порозуміння з президентською вертикаллю влади на Волині в особі нинішнього очільника ОДА Юрія Погуляйка, якому було висловлено недовіру і який на сесії облради відзначився не надто толерантною поведінкою?

Не хочу давати оцінку вчинкам та висловлюванням голови ОДА. Нехай це зроблять люди. Щодо співпраці… Звісно, коли між двома ланками є непорозуміння, це не йде на користь громаді. Ми як представницький орган будемо виконувати ті роботи, які прописані в наших посадових обов’язках, і ті завдання, які перед нами ставлять люди, задля розвитку нашої громади.

Ми чудово розуміємо, що їм важко буде і без нас, тому що бюджет має бути ухвалений збалансованим і задовольняти всіх, хто до нього причетний.

Якою буде співпраця? Поживемо – побачимо. Я все-таки думаю, що переможе здоровий глузд. Чи будуть кадрові зміни – вирішувати не нам. Ми як обласна рада свою позицію висловили. Попри все, ми налаштовані на діалог.

За концепцією адмінреформи, незабаром ОДА не буде як такої, замість неї будуть виконкоми, які формуватиме облрада, а президента в області представлятиме префект.

Є багато невідповідностей, зміни у закон і в Конституцію не внесено, тому і вибори до районних рад з’явилися напередодні самого виборчого процесу. Зрештою, ми чудово розуміємо, що після виборів 25 жовтня устрій вже мав би змінитися. Але знаємо, що є бюджетний рік, і вже після його завершення на повну функціонуватимуть ті чотири новоутворені райони з чотирма районними радами. На жаль, нема жодної конкретики щодо тих 16 адміністрацій на території області.

Звичайно, має відбутися процес ліквідації. Як він відбуватиметься, що за чим має йти, хто має залишитися в центральній садибі кожного новоутвореного району – вирішувати президентській вертикалі, Офісу Президента. Сподіваємося, що зменшиться чиновницький склад, але до такої міри, щоб на місцях люди мали до кого звернутися.

Як називатиметься інституція, що утвориться на базі Волинської ОДА, – префект чи якось інакше – наразі важко сказати. Йде планування бюджету на 2021 рік, спілкуємося із цього питання з головами районних рад.

Напевно, на цьому етапі виникає чимало труднощів?

Справді, складнощів дуже багато. Ті бюджети, які їм подоводили департаменти фінансів районних адміністрацій, є плачевними. Будемо мати велику надію, що якась частина податків піде все-таки на утримання районних рад.

Час непростий, оскільки вони фактично є ліквідаторами районів. Дуже багато є не переданого на ТГ комунального майна та нерозв’язаних проблем. Тому роботи вистачить усім.

Наскільки раціональне, виправдане і логічне нинішнє укрупнення районів?

У контексті децентралізації це логічно та раціонально, оскільки зменшується кількість номенклатурних та інших працівників. Наскільки це виправдано, ми побачимо навіть не в першому кварталі 2021 року. За підсумками наступного року, напевно, ми тільки зможемо простежити, які зрушення відбулися і в якому напрямку нам рухатися далі, наскільки самодостатніми будуть ті новоутворені райони.

Нині дуже багато розмов про можливе двовладдя, коли йдеться про майбутню роботу виконкомів від облради і префектів як представників президента. Яким бачите шлях уникнення цього двовладдя, адже воно однозначно не на користь громаді?

У першу чергу хотілося б звернутися до Президента. У своєму спічі після обрання він сказав, що кожен із нас – президент. Ми чудово розуміємо, що це була маніпуляція і гра на публіку. Хочу нагадати, що Україна – парламентсько-президентська республіка. Але чомусь президенти думають навпаки.

І коли у передвиборчому процесі йде багато обговорень, вони погоджуються з тим, що парламент має бути на першому місці, тому що це є обранці громади, люди, які представляють інтереси всієї України. Але коли настає час інавгурації і період перебування на посаді, про це забувають. Скажімо, ми всі знаємо канцлера Німеччини Ангелу Меркель, але мало хто знає ім’я президента цієї країни, як і багатьох європейських держав. Парламент має управляти і бути тим носієм відповідальності, реформатором, ухвалювати закони, спрямовані на розвиток України, а не підігрувати Президенту і президентській більшості.

Пригадаймо розпуск парламенту, позачергові вибори, переформатування Кабміну. Навіть Адміністрацію Президента перейменували на Офіс Президента. Повірте, від зміни назви нічого не буде. Потрібно працювати.

Коли після сесії колеги вітали мене з обранням на посаду голови облради в новому кабінеті, я казав, що все одно потрібно буде працювати. І не місце прикрашає людину, а людина – місце. Своїми справами, вчинками можна заслужити повагу від людей і залишити після себе слід, а не наслідити.

Тож якщо вже говорити про двовладдя, не треба в першу чергу забувати про народ. Коли є виконавчий комітет при міській раді, а віднині – при раді територіальної громади, плюс депутатський корпус, можна чудово впоратися без префекта, без адміністратора, який вказуватиме, що і як робити. Аби лишень не заважали.

Спілкувалася Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА