ДЕПУТАТИ ПОВИННІ НЕ «ВІДЩИПУВАТИ» хаотично ВІД БЮДЖЕТУ, А ПРАЦЮВАТИ НАД системним вирішенням проблем місцевих громад

Фото: 

Наш сьогоднішній співрозмовник – депутат обласної ради по виборчому округу №34 від Волинської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», директор СТОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Чернецький. До округу входять Забродівська й Велимченська об’єднані територіальні громади, Замшанівська сільська рада, частина сіл новоствореної Самарівської обєднаної терито-ріальної громади. Валентин Чернецький є секретарем постійної комісії обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин, тому закономірно, що наша розмова стосувалася саме цих тем.
- Валентине Антоновичу, сформулюйте, будь ласка, коротко, найперше для своїх виборців і для всіх наших читачів, над чим працює ваша комісія в обласній раді, які пріоритети в її роботі?
- Нагадаю, що в області розроблена Комплексна програма розвитку аграрного сектору на 2016-2020 роки. Вона відповідає стратегії, яка розроблена на нашому регіональному рівні, і в ній передбачені основні заходи державного бачення розвитку аграрного сектору Волині. Але життя не стоїть на місці, змінюються умови, змінюються потреби, змінюються ринки, попит на продукцію, тому ми постійно коригуємо програму, вносимо зміни, вдосконалюємо напрямки підтримки аграрного сектору, особливо що стосується фінансової допомоги фермерам та одноосібникам.
- Ви  - аграрій не із чиновницького кабінету, керуєте великим потужним сільгосппідприємством, але, безперечно, знаєте й проблеми дрібних господарств. Які сьогодні, на Ваш погляд, найгостріші?
- Проблем на селі дуже багато. Найперше  - це різке скорочення поголів’я корів. Ми постійно звертаємо на це увагу, вносимо зміни до Комплексної програми, щоб забезпечити збереження і відтворення стада.
Є проблеми з реалізацією виробленої сільгосппродукції: ми вирощуємо більше, ніж цього потребує ринок, і картоплі, і моркви, хоч цим виробництвом займаються переважно селяни – одноосібники. Тому наші люди постійно скаржаться, що немає ринку збуту, а якщо і є збут, то тоді закупівельні ціни такі мізерні, що не покривають затрат не виробництво. А скорочення виробництва породжує іншу проблему, дуже болючу, - безробіття на селі.
- І який вихід Ви бачите? Що може зробити (чи робить) ваша комісія в цьому напрямку?
- Ми намагаємося – можливо,  не в такій мірі, як хотілося б – пропагувати нові види діяльності на селі, поламати звичні стереотипи, відійти від вирощування традиційних сільгоспкультур, які здавна вирощувалися в нашому поліському регіоні, і перейти частково на нові види продукції, що забезпечило б самозайнятість населення та створило нові робочі місця. Це в першу чергу розвиток ягідництва, яке має неабияку перспективу на Поліссі, тому що наші землі більш придатні саме для такого виду діяльності. І цей процес сьогодні вже почався. Адже багато наших людей їздять на заробіток в Польщу, де працюють часто саме в садівництві та ягідництві. Вони бачать цю технологію, окремі не просто заробляють гроші, а ще й вчаться. Вони зрозуміли, що можуть такі речі створювати самі, у себе дома, працюючи не на закордонного пана, а на себе і свою сім’ю. Тож багато господарів-одноосібників та підприємців у приватному порядку закладають плантації малини, смородини, полуниці, лохини. І наше завдання – депутатів обласної ради, безпосередньо нашої комісії – орієнтувати наших селян на те,  що сьогодні потребує ринок, і підтримувати їхні перші кроки фінансово.
В обласному бюджеті передбачаються для цього певні кошти – по п’ять тисяч гривень (за умови такого ж спіфвінансування на рівні району) на закладку одного гектара саду чи ягідника. Це, звичайно, невелика ресурсна підтримка, бо грошей треба набагато більше, але це тільки для початку.
- А підтримка яких ще цільових програм по сільському господарству передбачається в обласному бюджеті на 2018 рік? І як Ви взагалі ставитесь до  цих програм? Чи потрібні вони?
- Якраз фінансування аграрного сектору економіки дає потім  можливість повернути кошти до бюджету у вигляді податків завдяки створенню робочих місць. А по всіх інших напрямках ми фактично фінансуємо соціальну сферу. Це кошти, які витрачаються безповоротно. Зрозуміло, що це треба, причому в першу чергу, але ми маємо не забувати і забезпечувати саме напрямки розвитку аграрного сектора, бо це поверне наших людей із заробітків по всіх світах додому, створить робочі місця і наповнить той самий бюджет. Станом на сьогодні обласна рада ще не прийняла бюджет 2018 року. Але, впевнений, що в затвердженому бюджеті будуть передбачені кошти на фінансування комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Волині, в т.ч. підтримки садівництва та ягідництва, здешевлення кредитних ставок для невеликих фермерських господарств, в т.ч. на придбання відповідної техніки та обладнання, підтримки обслуговуючих кооперативів, дотування утримання корів в приватному секторі, штучного осіменіння ВРХ. З цією інформацією постійно можна ознайомитись на веб-сайті розпорядника коштів – департаменту АПК облдержадміністрації agrovolyn.com.
Але тут потрібне співфінансування на різних рівнях - держава, область, район, громада, щоб усі були однаково зацікавлені і розуміли важливість цієї підтримки. Проте наші місцеві фінансові ресурси не такі великі, тому все зав’язується на коштах державного бюджету. Адже в усьому цивілізованому світі сільське господарство дотується державою. А такі цільові програми працювали в Україні раніше, і працювали ефективно.  Тож, якби вдалося  їх запустити знову, ми б змогли краще підтримати наших одноосібників, дрібних фермерів, які можуть і хочуть розвиватися.
- У цьому році  держава скинула зі своїх плечей ще один клопіт – фінансування ветеринарної медицини переклала на обласні бюджети. А в результаті люди місяцями не отримували вчасно зарплати. Як Ви ставитесь до  такого кроку?
- Ветеринарна служба дуже важлива для села, і вона так не має жити. Адже  епізоотична ситуація навіть у нас в районі та й в області дуже нестабільна. Згадайте лише спалах африканської чуми свиней торік у  Кортелісах і цього року в Хотешові, три випадки сказу лише в цьому році у нашому районі. Чума свиней завдає збитків економіці, а сказ   смертельно небезпечний і для людини. Хто працював над їх ліквідацією,  хто знає і вміє це робити? Ветеринари. То невже голодні люди повинні це робити? Ми в області виділили кошти на зарплату на півроку, хоч я пропонував на цілий рік, пізніше все ж дофінансували дані статті видатків. Також обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради, щоб держава знову взяла на себе фінансування цієї служби, зважаючи на її важливість. Сподіваюся, що до нашого голосу прислухаються.
- У нашому суспільстві вже склалася традиція чи звичка, що люди розглядають депутатів як безвідмовних благодійників і спонсорів. Ви поділяєте таке ставлення до себе?
- На мою думку, це пережиток «совка», і нам треба від такої практики відходити. Бо ж найлегше бути благодійником за рахунок бюджетних коштів. Звісно, що ця підтримка потрібна людям і ми її однозначно надаємо, але вона не вирішує проблеми в цілому. Тому я вважаю, що депутати повинні не «відщипувати» від бюджету, а працювати над його наповненням, над системними змінами в суспільстві. Ми разом з колегами-депутатами прийняли ряд звернень до Верховної ради, Кабінету Міністрів, Президента щодо таких змін. Надіємось, що наш голос, хоча б частково, буде почутий.
- Дякую за розмову і бажаю плідної депутатської праці на благо нашого району і Волині в наступному році.
Розмовляв Дмитро МОРОЗ