м. Ковель

МІСТО КОВЕЛЬ
 
З 1940 року Ковель є адміністративним центром Ковельського району. День міста – 6 липня - день визволення Ковеля від німецько-фашистських загарбників в 1944 році. Символ Ковеля - підкова, символ щастя.
Площа міста - 47.3 кв. км, що становить 0,23 % території області.
Відстань до обласного центру шосейними дорогами – 75 км. Відстань до кордону з Польщею - 60 км.
Ковель – одне з найдавніших міст Волині. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам’яної доби (середина ІІІ тис. до н.е.). За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, тому і село, де він жив, назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву - Ковель.
У 1518 році своєю грамотою польський король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому Магдебургського права. На чолі міста тут у свій час стояли такі історичні постаті як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський та багато інших відомих діячів.
Місто розташоване у поліській зоні. Середньорічні температури: літня + 18,7 0С, зимова - -3,4 0С. Кількість опадів - 554,1 мм. По території міста протікає - р. Турія - довжиною 5 км., знаходиться 1 водосховище.
Від часу заснування місто було багатим на пам’ятки старовини, архітектурні споруди. На жаль, чимало з них зруйновано у полум’ї численних воєн. В міському історичному музеї зберігається та експонується понад три тисячі експонатів з історії міста Ковеля.
 
 
 
ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ МІСТА КОВЕЛЬ
 
МУЗЕЇ
Історичний музей, вул. Олени Пчілки,11. Тел. 59100
Музей історії розвитку засобів зв’язку райвузла, вул. Незалежності, 84
Музей історії медицини центральної лікарні, вул. Олени Пчілки
Музей розвитку локомотивного депо, вул. Ветеранів,13
 
ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ
1. Пам’ятник Лесі Українки, вул. Незалежності
Дата спорудження: 1991
 
2. Пам’ятник Богдану Хмельницькому, вул. Богдана Хмельницького
Дата спорудження: 1954
 
3. Меморіальний комплекс на честь робітників локомотивного депо, Сквер локомотивного депо
Дата спорудження: 1969
 
4. Православний хрест на честь 2000-річчя Християнства, Біля перехрестя 3-х доріг Брестська, Ватутіна, Я.Мудрого
Дата спорудження: 2000
 
5. Пам’ятний хрест і могила в’язнів Ковельської тюрми розстріляних в червні 1941 р. , вул. Незалежності, неподалік церкви Андрія Первозваного
Дата спорудження: 2000
 
6. Хрест пам’яті жертвам сталінських репресій, вул. Міцкевича  
Дата спорудження: 1991
 
7. Пам’ятник знак Борцям за волю України, Бульвар Лесі Українки
Дата спорудження: 1996
 
8. Меморіальний комплекс Слави, вул. Незалежності
Дата спорудження: 1977
 
9. Пам’ятник Т.Г.Шевченку, вул. Т.Г.Шевченка – найвищий в світі
Дата спорудження: 1995
 
10. Меморіальна стела «Хрест пам'яті жертв більшовицького террору», вул. А.Міцкевича
Дата спорудження: 2007
 
11. Пам’ятник жертвам аварії на ЧАЕС, вул. А.Міцкевича
Дата спорудження: 2008
 
12. Пам'ятник жертвам Другої світової війни, вул. Незалежності
Дата спорудження: 1996
 
КУЛЬТОВІ СПОРУДИ
 
КОСТЕЛ СВЯТОЇ АННИ
Найстарішим дерев'яним храмом Ковеля є римо-католицький костел Святої Анни (1771р.), привезений із села Вишеньки Рожищенського району. Унікальною є двовежева форма храму, що властиво більше для мурованої архітектури. В Україні дерев'яних двовежевих костелів, датованих 18 століття, збереглось лише два. Один із них — у місті Ковелі.
Ковельський костел святої Анни має давню історію. Ще в 1551 році королева Бона надала йому великий привілей. Вона фундувала на костел кошти, призначила священику 10 кіп литовських грошей пенсії. Цим привілеєм на столування з кожного дому бралось по грошу, а з селян - півгроша. Костел одержав два поля, мав млин, 10 підданих в селі Воля-Ковельська.
Король Ян Казимир в 1658 році затвердив цей привілей і від себе додав, щоб місцеві євреї платили також на костел, за ці гроші утримувався хор з трьох вікаріїв та органіста.
Відомо, що під час визвольних козацьких війн костел в 1648 році був поруйнований. 1710 року відбудував воєвода Волинський Ст. Лешинський. У 1854 році в костелі виникла пожежа і знову зруйнувала його. Настоятель храму разом з прихожанами будують нову дерев`яну святиню. Цей костел пережив Першу світову війну, революцію і достояв аж до 1945 року, але був знищений за наказом місцевої влади. З 1924 по 1931 рік велось будівництво нового, кам`яного і найбільшого в Луцькій дієцезії костелу. Ініціатором цієї будови був настоятель парафії Фелікс Шнарбуховський. Після смерті Шнарбуховського будівництво продовжував ксьондз Мар`ян Токажевський, відомий священик, замордований в 1941 році НКВС.
В 1944 році костел частково руйнується від вибухів снарядів, а в 1945 році донищується з наказу влади. Після довгої перерви парафія св. Анни відновлює своє служіння в 1992 році. Служба Божа проводилась у старенькому приміщенні на бульварі Лесі Українки, недалеко готелю "Лісова пісня".
У жовтні 1996 року на місці колишнього автобусного парку по вулиці Вербицького постала дерев`яна споруда XVIII століття. Землю для костелу надала місцева влада. Ця споруда зовні облицьована дошками, покрита ґонтами, з двома куполами. Її перевезли з села Вишеньки Рожищенського району. Реставратори відновили її стародавній лик. Так у місті з`явилась одна з найдавніших, 1771 року народження, пам`ятка архітектури. У кам`яний фундамент, на якому розташоване приміщення для ксьондзів, закладено священний камінь, привезений з Єрусалиму. Служіння в римо-католицькому храмі проводиться українською і польською мовами.
 
СВЯТО-БЛАГОВІЩЕНСЬКА ЦЕРКВА
Православна церква, що знаходиться практично в центрі міста, має понад 500-літню історію. Належить до пам'яток архітектури.
Збудована 1877 року; перебуває у віданні УПЦ КП.
Прямокутна кам`яна з п`ятьма куполами споруда Церква Благовіщення пресвятої Богородиці має багатовікову історію, сягаючи часів князів Сангушків, а точніше 1505 року. Будівля церкви з невеликими змінами, що сталися під час ремонтів, благополучно дожила до 1829 року, коли до неї була приписана Хрестовоздвиженська церква. У 1848 році після пожежі і знищення Свято-Воскресенського храму, Свято-Благовіщенська перебирає на себе роль соборної. І перебувала в такому стані аж до 1877 року, до введення в дію Свято-Воскресенського собору. Нова кам`яна церква мов магнітом притягує прихожан. Соборна церква розквітає, а Благовіщенська поступово починає занепадати. Богослужіння припиняється і врешті церква закривається.
Вітер перемін своїм крилом овіював Ковель. Розвивається економіка, а з нею і залізниця, збільшується населення і число віруючих. Тимчасово закрита церква з давньою унікальною архітектурою знову починає діяти. З 1901 по 1903 рік церква ремонтується і реставрується. Перша світова війна безжалісно поруйнувала храм і богослужіння знову припиняється.
У 1928 році до Ковеля переїжджає майбутній архієпископ Ігор - священик Іван Губа. Він активно включається у відновлення церкви. Засяяв новою позолотою іконостас - і ззовні, і зсередини заусміхались національні кольори, в які була пофарбована церква. Український колорит Благовіщенської церкви доповнює служіння українською мовою, хором деригував лікар-окуліст Микола Пирогов. "Перші совєти", а пізніше німецька окупація принесли нові випробування для церкви. Іван Губа за радянської влади у 1939-1941 роках вимушений був переховуватися. При німцях Іван Губа деякий час ще правив службу, але наближається кінець війни і єпископ Ігор виїжджає до Нью-Йорка. А згодом політика сталінського режиму безжалісно руйнує церкви. Цю естафету продовжили нові комуністичні правителі 60-70 років. Церква знову припиняє богослужіння і закривається. Рік за роком унікальне приміщення руйнується, занепадає.
Згодом приміщення було знесене, а на його місці побудований спорткомплекс «Спартак». На руїнах церкви виросла нова квадратна будівля із спортзалами, та вітер демократичних змін пробудив активність віруючих, які за підтримки влади відвоювали спортивні приміщення для богослужінь.
У великому спортивному залі з`явився іконостас. Частина ікон та інвентаря збереглися у Воскресенському соборі. Таким чином, спортивна споруда перетворена у храм віри православної.
 
СВЯТО-ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ СОБОР
Сучасний Свято-Воскресенський собор, що знаходиться на перехресті вулиць Незалежності і Сагайдачного, зведений у 1877 році. Храм представляє собою кам’яну споруду з п’ятьма банями, що в основі мають вигляд хреста. До фасаду прибудований присінок, на фронтоні є розпис: зустріч Ісуса Христа з Марією Магдалиною після Воскресіння. Дещо більший притвор завершується масивним хрестом. Свято-Воскресенський собор і сьогодні є одним з найкрасивіших архітектурних пам’яток XIX століття у м.Ковелі.
 
 
www.kovel.in.ua – Ковель, історія і сучасність
www.kovel.osp-ua.info – офіційна сторінка м. Ковель