Любешівський район

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОН
 
Розташований на північному сході Волинської області. Межує на півночі з Білоруссю (Бреська область), на заході — з Ратнівським районом, на південному заході — з Камінь-Каширським, на південному-сході — з Маневицьким районами; на сході межує з Рівненською областю.
Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. Згідно зі старовинними переказами, засновником першого поселення на території теперішнього Любешова був мисливець на ім’я Любаш, який жив у XV ст. Любаш був слугою шляхтича Верлі, який жив у Турівському князівстві і добре знався із польським князем Сапегою, за сина якого хотів віддати свою доньку Ядвігу. Ядвіга, незважаючи на волю батьків, покохала мисливця Любаша, тому їм довелось втекти далеко від дому та оселитися на березі невеликої річки, оточеної лісами і болотами.
Любешівський район Волинської області УРСР було утворено згідно з Указом Президії Верховної ради УРСР 18 січня 1940 року. У 1962 році у зв'язку з укрупненням адміністративно-територіальних одиниць він був включений до складу Камінь-Каширського району, а 1965 року - відновлений. 86 відсотків населення проживає в сільській місцевості. Промисловість розвинена слабо, значну роль відіграє сільське господарство. Адміністративний центр - селище міського типу Любешів, невелике містечко, розташоване за 137 км від обласного центру (м. Луцьк). Найближча залізнична станція розташована на відстані близько 50 км у м. Камінь-Каширський. У районі нараховується 47 населених пунктів, об'єднаних в одну селищну і 20 сільських рад.
Клімат району - помірно-континентальний. Любешівський район є одним із найбільш вологих районів Полісся. Значний вплив на клімат району має велика кількість річок. На території району знаходяться озера Біле, Люб'язь річки Прип'ять, Цир, Турія, Коростянка, Стохід.
Більше третини території району покрито лісами. Лісопокриті площі чергуються з болотами. Зустрічаються луки, вересові і журавлинні місцевості. Цінні природні угруповання мають природоохоронне значення. 18,7 відсотки території району займають заповідні зони.
На території району за приблизними оцінками розташовані запаси деяких корисних копалин - близько 10 млн. м³ торфу, понад 5 млн. м³ піску, а також близько 500 тис. м³ білої та 1 млн. м³ сірої глини. За попередніми оцінками, експлуатаційні запаси підземних вод становлять 69,3 млн. куб. м.
Відстань від райцентру (смт. Любешів) до обласного центру (м. Луцьк) становить 137 км. Протяжність автомобільних доріг місцевого значення по району становить 273 км (районні дороги) та 83 км (територіальні дороги).
Сільськогосподарське виробництво є найважливішою функціональною ланкою в господарському комплексі району. На території району діє 12 сільськогосподарських виробничих кооперативів, одне сільськогосподарське приватне підприємство, 5 фермерських господарств, одноосібні господарства населення району.
Основними галузями сільського господарства в районі є: картоплярство, вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво.
В районі нараховується 22 сільськогосподарських підприємства різних форм власності з них 9 фермерських господарств. Станом на 1 січня 2007 року в районі нараховувалось 11827 особистих селянських господарств.
Площа сільськогосподарських угідь становить 48,1 тис. га з них 22,7 тис га ріллі.
 
ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ ЛЮБЕШІВСЬКОГО РАЙОНУ
 
Наприкінці XVII століття, у 1684 році литовський маршал Ян Кароль Дольський заснував у Любешові монастир отців піарів, який згодом, 2 січня 1926 року було передано Ордену капуцинів.
За іншими даними рік будівництва - 1693 р.
При монастирі орденом піарів було засновано колегіум, який у добу Просвітництва набув слави одного з найкращих європейських колегіумів. У Любешові здобували освіту чимало визначних діячів культури і науки України та Польщі. У Любешівському колегіумі садили поруч на лави дітей шляхти і простолюду, католиків біля православних, протестантів біля євреїв. В ньому не було дискримінації ні етнічної, ні станової, ні релігійної.
До складу комплексу входив костьол, добудований у 1745-1762 р. і зруйнований під час Великої Вітчизняної війни. Костьол розписав фресками Л.Гюбет. При монастирі діяла відома на Волині школа, що проіснувала майже 140 років. Мала гарну бібліотеку, кабінет фізики, інтернат. У школі в 1755-1760 р. учився діяч національно-визвольного руху, керівник польського повстання 1794 р. Тадеуш Костюшко (1746-1817).
На превеликий жаль у радянську добу у Любешеві було зруйновано костел піарів. Мало що нагадує і славу колегіуму європейського значення. Ні унікальної наукової бібліотеки, ні лабораторій колегіуму, ні прекрасного ботанічного саду. В уцілілому приміщенні славетного навчального закладу розмістились друкарня, редакція газети та відділ освіти і науки.
Будинок келій прямокутний в плані, двоповерховий, із внутрішнім двориком.
 
Спочатку служили головним в'їздом у садибу і парк. Є єдиною будівлею, що збереглася в садибі. В другу половину ХІХ ст. були перебудовані й одержали архітектурний декор класицизму.
 
ЦЕРКВИ
Дерев'яна. Перебудована в 1876 р. Композиційно-просторова структура наближається до типу дерев'яних споруджень Лівоберіжжя. Гармонічні пропорції спорудження утворюють струнку компактну композицію.
 
Дерев'яна. У 1873 р. зведена двоярусна дзвіниця, що істотно змінила характерну для Волині композицію церкви, додала їй риси російського зодчества кінця XIX - початку XX ст.ст.
 
 
http://tourism.lutsk.ua/lubesh_region.html - сайт Волинського обласного туристично-інформаційного центру
 
http://www.lbsadm.gov.ua/ - сайт Любешівської районної державної адміністрації