Луцький район

ЛУЦЬКИЙ РАЙОН
 
Площа району 0,973 тис. кв. км, що становить 4,8 % території області. Межує з Горохівським, Ківерцівським, Локачинським та Рожищенським районами області, Рівненською областю.
Район включає 83 сільських населених пункти і 2 селища міського типу (Торчин, Рокині).
Луцький район утворено в 1939 р. і відновлено в сучасних межах 8 грудня 1966 р., хоча Луцька волость згадується ще в XIII ст. Центром району є водночас і обласний центр − місто Луцьк.
В районі проживає 59,4 тис. чоловік населення, з них 10 % міського населення, 90 % сільського. Щільність населення на 1 кв. км 61 чоловік.
Район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах. Середньорічні температури: літня + 18 С, зимова - 8 С. Кількість опадів: 540 - 560 мм.
На території району є 2 озера, протікає 4 річки, найбільша з яких - Стир довжиною 38 км на території району.
Основна діяльність району − сільське господарство. Воно спеціалізується з вирощування зернових, цукрових буряків, великої рогатої худоби м’ясо-молочного напряму.
Площа сільськогосподарських угідь району становить 73,7 тис. га
На сьогодні в районі створено і функціонують 68 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Кількість фермерських господарств – 122, господарств населення − 15 тис. одиниць.
В районі працює Волинський інститут агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук.
Працюють 18 промислових підприємства, серед яких акціонерні товариства "Волиньхолдінг" (відоме за торговельною маркою "Торчин-продукт"), "Троянда-Волинь", торговельні марки "Троянда", "Гнідавський цукровий завод".
На території району розміщено 8 храмів − пам’яток архітектури, що занесені до Державного реєстру та охороняються законом. Територія району, його села та селища багаті на пам’ятки археології, зокрема часів палеоліту, мезоліту, неоліту. Особливо щедра Луцька земля на ранньослов’янські та давньоруські пам’ятки.
На території району розміщено Історико-краєзнавчий музей у с. Торчин та у дендропарку с. Рокині − Музей історії сільського господарства Волині.
 
ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ
 
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВОЛИНІ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ
Унікальний у своєму роді, єдиний «активного типу» або «скансен».
Усе почалося з Луцької сільсько­гос­подарської дослідної станції, що у 1975 році переїхала з Луцька до сусідніх Рокинь (місто активно забудовувалося, а сільської території не бракувало). На пустирі площею 13 га науковці спочатку висадили понад 150 видів рідкісних дерев та кущів. (Нині це дендропарк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, занесена до заповідного Фонду України).
Директор музею Олександр Середюк створив тут також музей під відкритим небом і музей – «Міжгосподарський музей історії сільського господарства Волині».
За 1989-91 роки вдалося перевезти і встановити близько 12 старих архітектурних споруд з інших сіл України: вітряний млин, кілька хат, садибу, клуню, кузню та ін.
На відміну від аналогічних музеїв під відкритим небом у Львові, Києві, Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді у хатах рокинівського скансена палять печі, печуть хліб. Увесь музей – практично самоокупне господарство із замкнутим господарським циклом. Тут є постійні працівники, котрі доглядають худобу, обробляють посіви, косять сіно. Ночують тут же, носять національний одяг.
 
ШКОЛА КОЗАЦЬКОГО ГАРТУ, смт. Рокині, вул. Шкільна
Засновано Волинську обласну молодіжну організацію «Школа козацького гарту» на базі Музею історії сільського господарства Волині. В школі молоді люди мають можливість пройти вишкіл по програмі психофізичної підготовки воїнів Запорізької Січі.
 
ЦЕРКВИ
 
СВЯТО-УСПЕНСЬКА   ЦЕРКВА в с. Баїв (дерев'яна, побудована в 1875 р.).
 
МИХАЙЛО-АРХАНГЕЛЬСЬКА   ЦЕРКВА в с. Білосток
Один з пам'ятників української архітектури національного значення, що послужив зразком для створення ряду шедеврів Наддніпрянщини і Чернігівщини. Церква цегляна, побудована в 1636 р. У 1776 р. у монастирі були створені школа і семінарія. У 1796 р. із двох келій була влаштована каплиця. З 1843 по 1863 р. тут розміщувалося духовне училище. З Білостоцьким монастирем зв'язане життя одного з видатних художників кінця XVII-початку XVIII стст. І.Кондзелевича. Його мальовничі роботи передані Львівському державному музею українського мистецтва.
 
СВЯТО-ВАСИЛІВСЬКА  ЦЕРКВА в с. Боголюби (дерев'яна, побудована в 1863 р.).
 
СВЯТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА в с. Буків (побудована в 1764 р.)
 
РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА  ЦЕРКВА в с. Воротнів
Пам’ятка архітектури національного значення. Побудована в 1785 р. У 1869 р. капітально відремонтована зі зміною екстер'єру: зведені вінчаючі дерев'яні головкоми, у псевдоруському стилі каркасної конструкції. Цегельна, оштукатурена, оточена цегельною огорожею з воротами.
 
СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА   ЦЕРКВА в с. Городок (дерев'яна, побудована в 1890 р.).
 
СОБОРО-БОГОРОДИЧНА  ЦЕРКВА в с. Забороль (цегляна, побудована в 1914 р.).
 
СВЯТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА   ЦЕРКВА в с. Коршів
Пам’ятка архітектури національного значення. Цегельна. Побудована в 1751 р. Наприкінці ХІХ - початку ХХ стст. до головного північного фасаду прибудована цегельна трьохярусна дзвіниця. На стінах і зводах маються залишки темперного розпису XVIII ст. Територія оточена кам'яною стіною з арковими воротами.
 
СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА в с. Лучиці (дерев'яна, побудована в 1900 р.).
 
ЦЕРКВА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ в с. Маяки
1934 року  задумали селяни чотирьох сіл Луцького повіту – Княгинінка (тепер Маяки), Сирників, Німецького (тепер Кам’янка) та Ольшан звести храм. Старий дерев’яний у селі Сирники розміняв уже третю сотню років.
Польська влада не хотіла давати дозволу на будівництво. За допомогою селяни зверталися до православного владики в Крем’янці Полікарпа Сікорського. А з клопотанням до Варшави відрядили депутата сейму Степана Скрипника, якому згодом став патріархом УАПЦ Мстиславом.
Таки дістали селяни дозвіл від воєводи. Але з однією умовою: у традиційному документі, що закладається у фундамент, повинен бути документ, що храм цей... католицький.
В момент закладання каменю, на свято Покрови Божої Матері, селяни зуміли відвернути увагу війта і поліції і в підмурівок заклали капусулу з документом про те, що церква, яка будується – українська православна.
Роботи розпочались 2 квітня 1935 року і продовжувались 5 років. На Великдень, 26 квітня 1940 року в новому Свято-Покровському храмі відправили перший молебень.
Сьогодні церква відноситься до УАПЦ.
 
ЦЕРКВА СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ   в с. Милуші (побудована в кінці ХХVІІ ст.).
 
СВЯТО-МИХАЙЛО-АРХАНГЕЛЬСЬКА   ЦЕРКВА в с. Несвіч (дерев'яна, побудована в 1751 р.).
 
КІРХА в с. Озеряни (цегляна, побудована в 1925 р.).
 
БОЖОЇ МАТЕРІ-ПОКРОВИ  ДВОПРЕСТОЛЬНА ЦЕРКВА в с. Піддубці
Пам’ятка архітектури національного значення. Цегляна, побудована в 1745 р. Представляє зразок пам'ятника архітектури пізнього бароко з чітко виявленими ордерними деталями, що характеризують перехід до стилю класицизму. Кам'яна, дев'ятиглава. В інтер'єрі зберігся олійний живопис.
 
ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО   ЦЕРКВА в с. Підгайці (дерев'яна, побудована в 1868 р.).
 
СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА   ЦЕРКВА в с. Промінь (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
 
БОРИСО-ГЛІБСЬКА   ЦЕРКВА в с. Романів (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
 
КАЗАНСЬКО-БОГОРОДИЧНА   ЦЕРКВА в с. Садів (цегляна, побудована в 1909 р.).
 
ІОАННО-БОГОСЛОВСЬКА   ЦЕРКВА в с. Сьомаки (дерев'яна, побудована в 1871-1875 р.).
 
СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА   ЦЕРКВА в с. Смолигів
Пам’ятка архітектури національного значення. Побудована в 1743 р. Дата вирізана над входом. Дерев'яна, відноситься до архаїчного типу дерев'яних волинських церков. Особливістю церкви є бабинець − він не має вікон, що притаманне більш стародавнім церквам.
 
СВЯТО-СТЕФАНІВСЬКА   ЦЕРКВА в с. Усичі
Пам’ятка архітектури національного значення. Побудована в 1795 р. Дерев'яна, одноглава. Є характерним пам'ятником волинської народної архітектури.
 
СВЯТО-УСПЕНСЬКА   ЦЕРКВА в с. Шепель
Пам’ятка архітектури національного значення. Побудована в 1781 р. Дерев'яна. Спочатку типова для півдня Волині церква після перебудов ХІХ ст. придбала вигляд, характерний для офіційного напрямку в культовій архітектурі з типовим по композиції розташуванням дзвіниці з західної боку і цибулинною формою главок. В інтер'єрі зберігся живопис XVII ст. і різьблене оздоблення XVIII ст.
 
ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ
 
1. Ботанічний заказник «Воротнів», с. Воротнів, площа 600 га, Луцький держлісгосп, Луцьке лісництво, кв. 12 5 -130,132-148, утворений постановою Ради Міністрів України № 383 від 3.08.78.
Унікальний дубово-грабовий лісовий масив, з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою трав’яною рослинністю, серед якої зростають рідкісні рослини (зозулині черевички справжні, вовчі ягоди пахучі, астранція велика) та зустрічаються тварини (борсук, лелека чорний, скигляк малий, сорокопуд сірий), занесені до Червоної книги України.
2. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Байрак», смт. Рокині, площа 13 га, обласне науково-виробниче об’єднання «Еліта», утворений Указом Президента України № 715/96 від 20.08.96.
Парк, що знаходиться на крутосхилах водойми, заснований у 1975-1977 роках. Тут зростають близько 150 порід дерев і чагарників, в тому числі і екзотичних, зокрема, тюльпанове дерево, сосна кримська і веймутова, катальпа, гребінник кулевидний, аморфа японська, айланд, кедр сибірський і європейський, тис ягідний та деякі інші.
 
ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
 
3. Загальнозоологічний заказник «Гкідавське болото», с. Рованці, площа 63.6 га (загальна площа 116.6 га), радгосп «Боратин», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 213 від 12.12.95.
Цінне природне болото, що заростає очеретом, рогозом, осокою, залишки стариць р. Стир – місця мешкання та розмноження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України: видри річкової, горностая, луня польового, місця концентрації зимуючих птахів.
4. Загальнозоологічний заказник «Шепель», с. Шепель, площа 200 га, КСП «Шепель», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний комплекс, що включає стави, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел, що знаходяться в заплаві р.Серни. Місце мешкання та розмноження водоплавних та навколоводних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких зустрічаються і рідкісні, занесені до Червоної книги України, зокрема, видра річкова, лунь польовий.
5. Орнітологічний заказник «Чаруків», с. Чаруків, площа 375 га, державно-кооперативне об’єднання «Волиньрибгосп», утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Цінний комплекс ставків, лук, боліт, що знаходяться в заплаві р.Полонки, довжиною 7.5 км і середньою шириною 0.5 км. Місце концентрації водоплавних та навколоводних птахів в період розмноження і міграцій. Тут зареєстровано 104 види птахів, з них 58 гніздових, серед яких зустрічаються і рідкісні види, занесені до Червоної книги України: лелека чорний, чернь білоока, гоголь, лунь польовий, журавель сірий, крячок великий (чеграва).
6. Гідрологічний заказник «Чорногузка», між с. Сьомаки - с. Гірка Полонка, площа 1500 га, в тому числі: КСП «Україна» - 500 га, КСП ім. Л.Українки – 550 га, «Ратнів» 450 га, утворений розпорядженням облдержадміністрації № 132 від 26.05.92.
Заплава р.Чорногузки в межах водоохоронної зони, довжиною 22 км, шириною від 100 до 700 м, де серед цінних злаково-осокових асоціацій зростають м’ятлик, тимофіївка лучна, осока мишача і широколиста; з різнотрав’я – ромашка і незабудка лучні, калюжниця болотяна, хвощ та інші; серед ча гарників переважає вільха, крушина.  Є тут   понад 100 видів хребетних, серед них зустрічається видра річкова, горностай, занесені до Червоної книги України.
7. Ботанічна пам’ятка природи «Група дубів-велетнів», с. Тарасове, площа 0.05 га, Луцький держлісгосп, Луцьке лісництво, кв. 37, вид. 6, утворена рішенням облвиконкому № 255 від 11.07.72.
П’ять окремих дерев віком 325 років, на краю лісового масиву.
8. Заповідне урочище «Радомишль», с. Радомишль, площа 18 га, Луцький держлісгосп, Луцьке лісництво, кв. 97, вид. 8, утворене розпорядженням облвиконкому № 532-р від 15.12.78.
Єдина на Волині ділянка буково-дубового лісу віком 60 років, штучного походження.
9. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Першотравневий», Луцький р-н, с. Тарасове, площа 10.8 га, Луцький держлісгосп, Луцьке лісництво, кв. 37, вид 8-13, утворений рішенням облвиконкому № 4б8-р від 26.09.77.
Ділянка штучних насаджень серед лісового масиву, де зростають екзотичні для Волині породи дерев: тюльпанове дерево, дугласія, бархат амурський, катальпа, деякі інші породи дерев та чагарників.
 
 
http://www.lutskadm.gov.ua – Сайт Луцької районної адміністрації