Анатолій Вітів: "Чи мають депутати моральне право на вищу платню?"

За корупційно-олігархічними розборками та "проштовхуванням" злиденного проекту держбюджету на 2018 рік якось майже непоміченим залишився той факт, що нардепи суттєво підняли собі зарплату. Хоча в умовах війни та подальшого зубожіння простих українців це виглядає вершиною цинізму теперішнього депутатського корпусу.

Знаково те, що так чи інакше голоси за відповідну постанову дали абсолютно всі фракції парламенту. БПП і "Народний фронт", "Відродження" та фракція Ляшка голосували поголовно, як і більшість "Волі народу". Голосували також і частина депутатів від "Батьківщини", "Опоблоку" та "Самопомочі" разом з частиною позафракційних.

Пригадую, як після перемоги Революції гідності ми всі ввійшли у фазу виснажливого марафону за виживання України. Прогнавши Януковича і взявши в країні владу, зіткнулися із ситуацією, коли довелося гасити пожежі на всіх фронтах. У тому числі ‒ фронті фінансовому.

Країні катастрофічно не вистачало фінансових ресурсів. Кримінально-олігархічний режим Януковича жив за принципом: "Після нас ‒ хоч потоп". На жаль, цей принцип перебрала і нинішня влада, яка не стала ліквідувати схеми розкрадання бюджетних ресурсів, та ще й створила нові. Іноді спільно з "регіоналами" і кумом Путіна Медведчуком.

Тоді фракція ВО "Свобода" в парламенті прийняла для себе єдино правильне в тих умовах рішення. Ми розуміли, що не маємо морального права на підвищені соціальні стандарти та виплати, які перевищують можливості пересічного українця. Принаймні, допоки в країну лізе ворог, а на казначейських рахунках витали красномовні "нулі". Мабуть, уперше і поки єдиний раз в історії українського парламентаризму ми проголосували за зменшення заробітної платні собі ж. Свої потреби відсунули на задній план. Так само як відсунули на задній план власні амбіції, вийшовши в липні 2014 року з парламентської коаліції. З метою реалізації однієї з вимог Революції Гідності ‒ перезавантаження влади.

Після парламентських виборів 2014 року новоявлені нардепи-ліберали замість реалізації своїх виборчих обіцянок активно зайнялися зовсім іншими речами. Вони раптом "прозріли", що зарплата депутата ВР ‒ це набагато менше, ніж гонорари за проплачені статті та іноземні гранти. Як особливо "відзначились" у цьому Гопко з "Самопомочі", Лещенко та Найєм із БПП "Солідарність"… Протягом трьох років існування цього парламенту з різним рівнем інтенсивності вони займалися тим, що плакалися про малу зарплату депутата. Дійшло до того, що пані Гопко ‒ до речі, 1-й номер у списку "Самопомочі", а тепер позафракційний депутат (головне ‒ послідовність, правда?) ‒ заявила, що не може за ту зарплату дітей до школи зібрати. І це каже людина, яка має десяток квартир!

Суть проблеми в тому, що коли депутати погоджуються, що прожитковий мінімум для українців може становити 1700 гривень на місяць (що в принципі ‒ нонсенс!), вони не мають права скиглити про те, що отримують малу зарплату. Ідучи на вибори, вони знали, скільки будуть отримували. Вони не говорили виборцям, що, прийшовши в парламент, будуть піднімати собі зарплатню, а обіцяли відстоювати інтереси народу.

Біда цього парламенту ‒ в його корумпованості. Є депутати відверто проросійські, які займаються антидержавною діяльністю, а є просто некваліфіковані випадкові люди. І вони шкодять не менше, ніж названі перед цим. Чи мають ці люди моральне право вимагати собі платню, поки українці животіють? Поки йде війна, яка зжирає і людей і фінансові ресурси країни. Не мають!

Допоки у парламенті буде олігархічний зброд, а не інтелектуальна еліта, професійні політики із правильною мотивацією та люди, які готові нести відповідальність за плоди своєї праці, доти будь-які дії, спрямовані на їх додаткове фінансове стимулювання будуть вершиною цинізму.

Коли людина створює статок на основі доступу до державних ресурсів, вона іншого способу заробітку не знає і знати не хоче. Бо це ‒ найпростіше і найнадійніше. Так побудована психологія нинішнього правлячого класу.

Вони перестануть красти, коли будуть розуміти, що покарання ‒ невідворотне, а його, на жаль, немає. І в цього парламенту й близько не видно політичної волі його запровадити. Суспільство погодилось би на збільшення зарплат, якщо б нардепи розпочали реальну боротьбу з корупцією, закрили "офшори" і голосували за створення інституцій, які зможуть ефективно повертати з "офшорів" кошти в Україну, позбавили олігархів монопольного становища в економіці та загалом працювали на економічний поступ держави. Якби вони стали для неї фінансово ефективними. А наскільки фінансово ефективний для країни цей парламент? Отож!

Ну й окремо ще варто наголосити Волинській громаді, щоб звернула увагу на голосування місцевих олігархів із депутатськими мандатами за постанову про підвищення платні нардепам. У тому числі ‒ й на "розумника", який просто не проголосував ні "за", ні "проти". "Випадково", звісно. Певно, гадає, що знову всіх перехитрив…

Анатолій ВІТІВ, голова Волинської "Свободи", депутат Волинської облради

Додати новий коментар

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.

Діяльність ради